Головна

Місяць: Листопад 2024

Пригорілі до дна каструлі макарони, доїв Барбос, після тижня посту, і така їжа йому була в радість. Щоб не загнутися з голоду, вони з Мурзиком, з однооким, старим котом, ходили до сусідки, коли та доїла корову. Вставали в дверях сараю і дивилися такими нещасними очима, що навіть у корови наверталися сльози. Побурчавши для вигляду, тітка Аня наливала в миску парного молока, і жалісливо схлипувала від того, як жадібно вони його поглинають
Життєві історії 0
— Ти додому їхати збираєшся, чи ні? Андрій Іванович тримав себе в руках з останніх сил, йому хотілося накричати на дружину телефоном і стукнути кулаком по столу. Відтоді
— Пиши! В один стовпчик свої права, в інший обов’язки. Тепер кожна обслуговує себе сама, готуєш і прибираєш нарівні зі мною. І не забудь, що відтепер гроші за навчання ти платиш рівно половину. І за квартиру, і за харчування ти вносиш гроші в сімейний бюджет. Ліля жахнулася: — А де я стільки візьму? — Ти ж не питала, де я беру, коли грубила і фиркала на мене. Я за ці дні обміркувала всі твої слова і вирішила, що дочка моя права. Мені потрібно зайнятися собою, а для цього потрібні час і гроші
Життєві історії 0
— Ну мам, ти чого ти така недолуга, як вівця, скільки можна тобі пояснювати, ось сюди натисни! — Я тобі зараз як дам вівцю по лобі, грубити вона
— На 1500 тисячі, але це поки що. Ось це замовлення здамо вчасно і там подивимося, скоріше за все знову будемо зарплатню піднімати. Ту так, що скажете?
Життєві історії 0
— З глузду з’їхала, це ж останні гроші! — відповіла Ірина. Марина простягнула купюру літній жінці. Та сиділа біля входу в супермаркет і просила милостиню. — Ось візьміть. — Нехай усе,
Ангеліні всього лише 74 роки, але ось почала слабшати, запал поменшав, і настрій на нулі. Вона, звісно, намагалася марку тримати — помада на губах, перстеньки на пальцях виблискують, шарфик на шиї яскравий
Життєві історії 0
Цікава та тепла історія. У Сашиному під’їзді жила одна малоприємна літня жінка Ангеліна Вікторівна. Висока і худа. Весь будинок від неї страждав, катком могла проїхатися по будь-кому. І
— Що ж з ним сталося? Зовсім ніяких інтересів у житті. Поїсти та поспати. Працює від зарплатні до зарплатні, а вимагає з мене. Наварюй йому м’яса, мовляв набридли твої супи, мати. Ледь що не так, кришки з каструль жбурляє. Учора он супу наварила, а він незадоволений, що знову суп. Я йому кажу, мовляв Павлику, а суп – то чим тобі не догодив? Він смачний, свіжий, з м’яском, усе як ти любиш. А він мені знаєш що заявив? — Вчора суп був, сьогодні знову суп. Ти б мені м’яса посмажила хоч, мати. Мужик я чи як
Життєві історії 0
— Привіт, Танечко. Це і є та сама Поліна? А я думаю, що ви тут шумите? Здрастуй, Поліночко, здрастуй, моя хороша. Можна я хоч оком глянути, що вийшло
— Ось мій гребінь тобі на удачу, – сказала бабуся, – часто не носи, а то силу втратить. А коли треба, щоб саме цього дня пощастило, то помолися, прилаштуй у волосся гребінець, та не дуже помітно щоб було. І все буде добре. — Ой, бабусю, – розсміялася Надя, – невже ти в це віриш? Хіба так буває? Прямо чаклунство якесь
Життєві історії 0
У Надії з дитинства було густе волосся. Усі милувалися її косами. Бабуся казала: —У мене ти вдалася, внученько. От і я не блищала особливою красою, але на мої
Даша акуратно змила залишки молока в раковині, і намагаючись не грюкати дверцятами, поставила пляшку в холодильник. — Молока мало залишилося, вранці кашу нема на чому варити дитині, – сказала вона бабусі, яка визирнула з кімнати, накидаючи на плечі пальтечко і вислизнула за двері. Старенька здивовано підняла брови, побачивши, як під пальто блиснула ошатна, синя сукня
Життєві історії 0
— Бабусю, наглянь будь ласка за Левком, а я по продукти сходжу. Намагаючись не розбудити дитину, яка щойно заснула, Дарина поклала її в ліжечко і пройшла на кухню.
Утримання самця обходилося жінці надто дорого, зарплати його вистачало лише на обіди та вечері з великим шматком м’яса і ковбасу на сніданок. Донька теж виявилася не найрозумнішою дівчиною, принца на своєму життєвому шляху вона не зуміла зустріти. Той уявний коронований, на якого покладалися великі надії, лише наробив трьох дітей, а годувати й одягати їх довірив тещі. Коли на порозі з’явилася розлучена донька, з немовлям на руках, і з двома пристебнутими до спідниці малятами, Таня зрозуміла, спокійної старості в неї не буде
Життєві історії 0
— Жінкооо, – ось так, у ніс, розтягуючи останню букву, зупинила Таню секретарка, довготелеса дівчина з накачаними губами. — Мені тільки на підпис, – принижено дивлячись знизу-вгору, адже
Вони сиділи в напівтемряві і злякано дивилися одне на одного, яка ще дитина, і що з нею робити? Матвію скоро виповниться 55, а їй іде 47-й, вони ж його навіть виростити не встигнуть. — Оце так… Видихнув майбутній батько, плескаючи себе по стегнах, як очманілий гусак. — От ми, ох і молодці
Життєві історії 0
— Синові моєму життя зламала! Це була найулюбленіша фраза Марії Яківни, жінки великої і крикливої. Ранок починався з того, що свекруха голосно, через паркан обговорювала із сусідками свою
Було так тихо і затишно, Люда дрімала під шелест листя і навіть не злякалася, коли на стіні з’явилася темна тінь. «Вадик вийшов, мене шукає», – подумала вона й хотіла підвестися, щоб покликати його, але раптом із жахом зрозуміла, що доріжкою йде зовсім стороння людина. Високий чоловік у довгому плащі з капюшоном повільно рухався повз сарай до будинку, човгаючи ногами. Він ішов упевнено, високо піднявши голову, немов господар, який знає кожен камінчик під ногами
Життєві історії 0
Злість на чоловіка, що кипіла в самому мозку, мабуть, позбавила Людмилу розуму на якийсь час, якщо за якихось п’ять хвилин вона примудрилася забігти чорт знає куди. Жінка й

You cannot copy content of this page