Місяць: Вересень 2025
Наприкінці листопада випав сніг, і того дня в цеху, де працювала Настя, з’явилася собака. Чорна, гладкошерста, середнього розміру, з мордочкою вівчарки, з білим комірцем на шиї та невеликою
Надія і Ксенія навчалися в одному класі, разом дорослішали, дружили, і на танці почали ходити, коли прийшов час. Дівчата були нерозлучні, аж поки і служби не повернувся Мишко,
Віра Антонівна мала сильний характер. Так вважали в селі, де вона зʼявилася на світ і проживає все своє життя. Довгі роки пенсіонерка жила сама. Доньки поїхали одна за
Телефон у моїй сумці задзвенів саме тоді, коли я вже підходила додому. Я витягла його і відповіла братові. — Привіт, Антосику, — без докорів сумління назвала я його
— Здається, між нами немає миру, мабуть, розлучимося, — ділиться Христина з подругою. — Ну, бо як жити, якщо я в усьому винна? Напевно, сама й подам на
— Просто мені набридло, що свекруха зневажала мою маму. Уже пів року вона при кожній нагоді говорила, як негідно мама вчинила, — каже Ольга подрузі. — Це життя,
— Я з тобою, Ларо, церемонитися не буду! Сказав уранці, що хочу пиріжків з м’ясом, значить, ввечері вони вже повинні стояти на столі. А якщо треба віднести мої
Я приїхала до бабусі в село просто на вихідні. Втомилася. Настільки, що в редакції мені прямо сказали: «Поліно, у тебе під очима здоровезні темні мішки, візьми відпустку, інакше
— Мамо Олю, ти як тут? Ми ось з Антосиком проходили повз, ідемо з магазину, вирішили зайти, дещо і тобі купили, — обіймала Юля свою не рідну матір.
Після весілля Яна з Денисом жили з його батьками в будинку. Невелике містечко, батьки Дениса мешкали в приватному секторі, будинок великий і добротний. — Слухай, Ден, я ніколи