— За своїх потрібно стояти горою, – з образою повторювала Ользі мама чоловіка, – на кого розраховувати Даші, якщо не на нас? Як ти можеш залишити її без допомоги?
Оля з чоловіком живуть у законному шлюбі вже 7 років, за цей час у них зʼявився син, йому зараз 5 років, 4 роки тому взяли квартиру в іпотеку, а до цього жили з батьками Ольги.
— Даша, – це молодша сестра чоловіка, – розповідає Ольга, – на мій погляд, дівчина дуже розбещена і легковажна. Три роки тому Даринка вирішила вийти заміж. І я вважаю, що вона витягнула в житті щасливий квиток, тільки скористатися ним розуму в дівчини не вистачило.
Олегу, чоловікові сестри було 29 років, він був самостійним, відповідально ставився до питання сім’ї: на квартиру назбирав сам, продавши бабусину однокімнатну, до весілля він переїхав у двокімнатну квартиру.
— Добре заробляє, – раділа за доньку свекруха, – без шкідливих звичок, а вже які подарунки він моїй Даринці робить! От пощастило!
Весілля теж оплатив Олег, за примхою Даші звозив її на море на медовий місяць (діло було в 2019 році), з відпочинку сестричка повернулася вже в цікавому положенні. Олег буквально носив дружину на руках, виконував усі її забаганки, замислився і про те, що треба за кілька років купити вже трикімнатну квартиру.
— Я таку дитячу кімнату дитині зробила, – хвалилася Даша, – наче маленька принцеса житиме (узд показувало, що в молодих буде донька).
У Дарини дійсно зʼявилася донька, тільки з її появою в сім’ї почалися складнощі: Даша скаржилася на втому, недосипання, відсутність вільного часу, на те, що нічого не встигає.
— Свекруха просто почала бігати до них додому раз у раз, – згадує Оля, – то біжить готувати, то з дівчинкою погуляти, то випрасувати речі, то допомогти доньці прибрати квартиру.
— А Дашка чим займається, – запитував маму вже чоловік Олі, – як так можна, нічого не встигати, вчора бачив Олега, гуляв із донькою у сквері ввечері, а ти зранку біжиш готувати.
Свекруха виправдовувала неробство Даші спочатку гормональним збоєм, потім депресією.
— Мамо, – зателефонував тещі Олег уранці в понеділок, – не могли б ви прийти до нас, мені на роботу треба, а Даша вчора ввечері відпросилася погуляти з подругами. Вона не повернулася, а в мене призначена важлива зустріч на роботі.
Дарина з’явилася надвечір, втомлена, пояснювала свою відсутність тим, що випила зайвого і заснула в подруги, а потім боліла голова.
— Всі живі ж, – сказала вона чоловікові й матері, – дівчинка під наглядом, що ще треба?
Проте сестриця затихла на деякий час, але за півроку ситуація повторилася, а потім ще й ще. Зрештою, коли мама Даші лежала в лікарні, а вона прийшовши під ранок з клубу, мало що розуміла, Олег зважився подати на розлучення.
— Тільки доньку він віддавати Дашці не мав наміру, – каже Оля, – Олегу цілком вистачало коштів на те, щоб найняти няню, та й дівчинці було вже 2 роки.
— Як так, не віддати матері дитину, – гарячкувала свекруха, – ну буває, находить на Дашку, але я ж є! Дівчинка повинна рости з матір’ю. Який би не був гарний тато, з мамою доньці буде краще.
— А якщо ви знову в лікарню потрапите, – запитував Олег тещу, – а Дашка зап’є? Вона ж наражає дитину на небезпеку. У доньки є батько, а Вам і Даші я не збираюся чинити жодних перешкод, приходьте, спілкуйтеся, скільки хочете і коли хочете.
— Ось тоді свекруха і Дарина і прийшли до нас із цим проханням, – продовжує Оля.
— Ви маєте виступити в суді свідками, – сказала мама чоловіка, – лише треба сказати, що Олег випиває, що він ніколи не займався вихованням дитини, що він Даринку ображав, міг вдарити. Тоді суд буде на боці моєї доньки.
Оля відмовилася говорити неправду категорично, її чоловік спробував донести до мами й сестри, що брехня ні до чого не приведе, що в чоловіка Даші знайдеться безліч свідків: ті ж сусіди, няня, які легко спростують будь-які надумані свідчення родичів колишньої дружини
— На сестрицю і протоколи складали за хуліганство в громадських місцях через нетверезі витівки, – сказав своїй мамі чоловік Олі, – тож я в цій виставі очікувано участі брати не збираюся. Олег нормальний чоловік і батько, а Даша… я б із нею дитину теж не залишив.
— Нас обізвали зрадниками, – каже Оля, – суд, природно, став на бік Олега, дівчинка живе з ним. І якщо ми ходимо відвідувати племінницю постійно і жодних перешкод колишній зять нам чинить, то Дашка, по-моєму, не бачила її вже місяці три. І не прагне побачити.
А ображена бабуся, також, онуку навіть не намагається побачити. Усій рідні свекруха розповідає, що найрідніших людей: сина і невістку, купив колишній зять і тому вони відмовилися сказати на суді, що він насправді монстр.
— Намагаємося жити і не звертати уваги, – каже Оля, – звісно, чоловікові неприємно, але що тепер поробиш. Сподіваємося, що з часом усе стане на свої місця.
