Микита їхав додому і мріяв про просту домашню вечерю. Йому зовсім не потрібно було щось фантастичне, він був би радий і картопельці з курочкою. Або навіть тарілці борщу.
Але він розумів, що, найімовірніше, ніякої вечері на плиті не буде.
Микита був одружений. Здебільшого всіх чоловіків їхні дружини смачно годують, радуючи щодня новою стравою. Принаймні, у Микитиних друзів було саме так.
Але тільки не в нього. Та йому й не потрібна щодня нова страва, він готовий був би їсти весь тиждень щось одне. Та ось тільки, щоб щось поїсти, Микиті явно доведеться готувати. І це після важкого робочого дня.
Микита і Лера були одружені вже чотири роки. Три роки тому в них зʼявився син Тимофій, який уже кілька місяців ходить до садочка. Чомусь Микита думав, що, коли Тимоху візьмуть у дитячий садок, щось зміниться. Але ні, все залишилося як і раніше.
Лера і раніше ніколи не була чудовою господинею. Коли вони з Микитою тільки з’їхалися, він дуже дивувався тому, наскільки неохайна Лера. Ні, Микита і сам не був педантом і не вимагав, щоб будинок виблискував. Але є ж якісь норми…
Вона могла кинути одяг просто на підлогу. Мовляв, потім його в кошик для брудної білизни віднесе, а зараз просто ліньки.
Тумбочка Лери завжди була заставлена чашками, тарілками. Бувало, що на ній жодного сантиметра вільного простору не залишалося, поки Микита все сам не прибере.
Пилососив квартиру теж він, бо Лера не вважала за потрібне це робити. Мовляв, навіщо двічі на тиждень пилососити, не брудно ж.
У них одразу була посудомийна машина, то Лері навіть ліньки було її запустити. І можна було б подумати, що вона так багато працювала, що сил і часу ні на що не залишалося. Але ні, Лера працювала вихователькою в дитячому садку, і половину дня проводила вдома.
Але Микита на той момент був сильно в неї закоханий, і щиро думав, що вона просто ще не виросла до чистоти. Що вона стане дружиною, і це само собою до неї прийде.
Але спочатку вона хоча б готувала. Щоправда, сильно заморочуватися Лера не любила, і часто на вечерю в них були макарони з сосисками. Утім, це все ж таки їжа.
А потім Лера дізналася, що чекає дитину, майже відразу після весілля. І Микита подумав, що коли вона стане мамою, то автоматично перетвориться і на господиню. Але все стало тільки гірше.
Під час цікавого стану Лера постійно говорила, що їй погано. То її нудить, то голова паморочиться, то живіт тягне, то ноги набрякли. Микита в той час оточив її максимальною турботою, взявши на себе і фінансову ношу, і роботу по дому. Лера ж на останніх місяцях весь день валялася в ліжку і дивилася серіали. Чоловік пропонував їй розвіятися, сходити прогулятися, враховуючи, що лікарі наполягали на тому, що їй потрібно рухатися.
Він ні слова не сказав про те, що Лера за весь час виношування набрала більше двадцяти кілограмів, хоч це і не була якась гормональна проблема. Просто Лера постійно їла і зовсім не рухалася.
Але чоловік не дорікав. Розумів, що їй і так непросто, адже вона носить під серцем його дитину. І він гнав від себе думку, що Лера просто дуже лінива.
І коли зʼявився син, Микита знову звалив на себе більшу частину обов’язків. Вставав ночами, у вихідні прибирав у всій квартирі. Готував їжу, щоб його кохана не напружувалася. І він усе чекав, коли ж Лера включиться, стане йому хоч у чомусь допомагати. Але цього не відбувалося.
Вона лише постійно скаржилася. Що дуже втомлюється з дитиною, що в неї ні на що немає сил і часу. Однак, вона встигала за тиждень подивитися кілька сезонів серіалу і спала весь той час, що спала дитина вдень (а спав Тимко, на диво, і справді добре).
Коли синові виповнився рік, Микита все ж зважився на розмову. Лера не скинула ту вагу, що набрала. Швидше, навпаки – вона погладшала ще більше. Гуляти вона не любила, і добре, якщо хоча б кілька разів на тиждень виходила із сином на вулицю. А то просто вкладала його в колясці спати і викочувала на балкон. При цьому вона стверджувала, що так для дитини навіть краще. І не важливо, що вона вже ходить, і їй хочеться погуляти.
Тоді Микита сказав їй, що сильно втомлюється. І що Лера має йому допомагати. Хоч би готувати їжу і трохи прибирати. Він не говорив про якісь генеральні прибирання, це він і сам у вільний час зробить. Але можна ж зібрати іграшки, запустити посудомийну машину, відмити, зрештою, стільчик для годування, коли дитина поїсть.
Лера тоді дуже образилася. Сказала, що він її не цінує і не жаліє. А їй дуже важко з дитиною. Вона в дитячому садку з двадцятьма дітьми не втомлювалася так, як втомлюється з одним.
І так, те, що вона вихователь за професією, ніяк не впливало на її життя. Із Тимофієм вона практично не займала, грала з ним мало. Говорила, що їй це все в тягар.
Загалом, ні до чого та розмова не привела. Якийсь час Валерія ображено готувала вечерю, а потім показово ледве-ледве ходила по квартирі, збираючи іграшки та речі. Але незабаром їй набридло прикидатися.
Багато хто в їхньому оточенні говорив про те, що, можливо, у неї післяпологова депресія. І вона й справді не може нічого робити.
І тоді чоловік оплатив дружині психолога, який ні до чого не привів. Щоправда, з’ясувалося, що ніякої депресії у Лери немає, а ось просто так понити вона дуже любить.
І тоді Микита став чекати її виходу на роботу. Він думав, що вона вийде, коли Тимохі виповниться два роки, адже вона працює в садку, і дитину прилаштувати не складно. Але Лера заявила, що Тимофію ще рано в садок, і вона чекатиме до трьох. А коли він все ж таки пішов до дитячого садка, Лера звільнилася. Заявила, що вона переситилася декретом і просто не може йти працювати з дітьми. Тому підшукає собі щось інше.
До слова, пошук тривав уже місяці три, і навіть не зрушив із мертвої точки. Лера жодної вакансії не відкрила.
Звісно, на цьому тлі в них з чоловіком траплялися скандали. Але варто було йому сказати щось про її лінь, як Лера смертельно ображалася. Мовляв, я сина рощу, тож не смій мені щось пред’являти.
На превеликий жаль, Микита розумів, що в нього не залишилося любові до Лери. Бог із нею, з цією чистотою і роботою. Він би все це пережив. Але ж Лера і з роллю дружини не справляється. Ніколи нічого ласкавого йому не скаже, не обіймає його. Підтримки від неї теж не дочекаєшся, якщо Микита раптом починав розповідати про проблеми на роботі, Лера тут же перебивала його:
— Я в цьому все одно нічого не тямлю, тож не розповідай.
Але чомусь Микита не міг піти від неї. Напевно, він усе ще чекав якогось дива, яке так і не відбувалося.
Сьогодні він повернувся додому, і тут же спіткнувся об дитячий велосипед. Лера як привезла сина додому, так і кинула велосипед посеред передпокою.
Удома, як завжди, був страшний безлад. Тимофій тут же кинувся до тата, починаючи йому щось розповідати. Микита пройшов із сином до кімнати, де і застав свою дружину за переглядом чергового серіалу.
Він дивився на Леру і розумів, що це все. Він так більше не може. Вона не доглядає за будинком, не доглядає за собою. Їй нічого не цікаво, і вона не прагне розвиватися. Лера явно не планує працювати, а вдома робити теж нічого не бажає. Схоже, крім телевізора і телефону їй нічого й не потрібно.
На кухні, природно, не було ніякої їжі. Валялися обгортки від якихось булок, якими Лера, схоже, харчувалася весь день. Брудний посуд з учорашнього вечора стояв у раковині, і навіть не був прибраний у посудомийку. Учора Микита закінчив працювати дуже пізно, тож у нього просто не було сил ввечері запустити посудомийну машину. А от які виправдання у Лери, він не знав.
— Тимку, іди, дістань конструктор і почни що-небудь будувати. А я до тебе скоро прийду, – посміхнувся Микита синові. Йому потрібно було випровадити його з кімнати.
— Нам треба поговорити, – сказав він Лері, коли їхній син зник у своїй спальні.
— Я серіал дивлюся, – відповіла вона, не відриваючись від екрана.
Микита взяв пульт і вимкнув телевізор.
— Гей, ти чого? – обурилася Лера. – Там зараз найцікавіший момент!
— Так більше тривати не може. Леро, ти абсолютно нічого не робиш. Ні працюєш, ні готуєш, ні прибираєш. Нічого. І не треба говорити про дитину, вона зараз цілий день у дитячому садку проводить.
Лера надулася. Як завжди, хотіла прикинутися скривдженою.
— Я йду.
Удавана образа тут же зникла.
— У сенсі? – запитала вона.
— У прямому. Я подаю на розлучення. Я так більше жити не можу.
— У тебе є коханка! – взвизгнула Лера.
— Ні, у мене нікого немає. Я ні до когось іду, Леро, я тікаю від тебе. Від вічного безладу, від твого вічного незадоволеного обличчя, від твоїх стогонів і скарг, які зовсім не обґрунтовані. Я від тебе йду.
Микита і справді пішов. Орендував собі квартиру, і був щасливий, що все ж зважився на цей крок. Для Тимофія він так і залишився батьком, враховуючи, що Лера була тільки рада сплавити сина до тата. І їй все ж довелося вийти на роботу, оскільки аліментів на все не вистачало.
І все ж Лера не змогла визнати, що проблема в ній. Усім знайомим вона заявляла, що Микита знайшов собі когось на стороні, просто не хоче зізнаватися. Адже так просто чоловіки з сім’ї не йдуть.
