— Радіти треба, – усміхається подруга у відповідь на скарги Валентини. – Інші не знають, куди й подітися від настирливої уваги свекрухи. Жартую, якщо що.
Валентина справді не надто рада. Іноді допомога бабусі з онуками просто необхідна, а іноді й так виходить, що мама чоловіка обіцяє цю саму допомогу, Валя з чоловіком на неї розраховують, а свекруха їх підводить. Та ще й у найвідповідальніший момент. Або в останній момент, написавши чергове повідомлення: «У Свети проблеми, я не зможу приїхати».
— І перестає брати слухавку, – розводить Валентина руками. – Зате потім у фарбах і подробицях розповідає, що там у Свети чи її доньки сталося. Уявляєш, минулого разу вона ще й наїхала на нас, що не співчуваємо, не бере участі, а могли б і допомогти.
— А ти?
— А я сказала, що мені вистачає і власних справ, а не висмоктаних із пальця справ тітки чоловіка та її рідні. І взагалі висловила, що всі проблеми тітки Свети успішно створені і створюються нею самою, а я і мій чоловік у цих козячих танцях брати участь не збираємося.
Валентині 34 роки, у них з чоловіком двоє дітей, старшому синові 8 років, молодшому 2 роки. Живуть окремо від батьків, до того ж мама й тато Валі досить далеко, це вона колись поїхала вчитися у велике місто, та так і прижилася, залишившись. У рідному місті у Валі рідний старший брат.
Чоловік у своєї матері один, батька чоловіка не стало кілька років тому. Не хворів, не лежав, раптово пішов, уві сні. Тож залишилася мама одна. Утім, свекруха ніколи не нудьгувала і домашніми справами не особливо була зайнята. Бо в матері чоловіка є сестра, молодша, якою свекруха опікується все життя.
— Як я зрозуміла, так і було завжди, – каже Валентина. – Тітка чоловіка молодша на 8 років, у неї є чоловік, донька, житло. Дочка, до речі, заміжня, їй 27 років. Але всі без винятку вони проблемні. І не стільки самі по собі, скільки в уявленні свекрухи. Таке відчуття, що мати чоловіка просто впивається своєю роллю й усвідомленням того, що без неї не обійдуться. І справді, не обходяться. Або ця сама Света справді цілковита ледацюга, яка й кроку сама все життя ступити не може, або… або вона спритно маскується під таку.
— Завжди так було, – розповідав чоловік. – Мене залишали на бабусю, татову маму, і мама мчала рятувати тітку Світлану від чергової напасті.
— Чоловік у неї пиячить, – пояснює Валентина. – Але він це робить уже 30 років. При цьому – періодично буйний, але тітка з ним прекрасно живе всі ці роки, хоча і є куди піти, до тієї ж свекрухи, наприклад. Але ні, як вип’є: «Сестро, врятуй, він мене приб’є». А раніше ще під приводом страху за доньку починала надзвонювати. Свекруха туди приїжджає і починається скандал. Навіть якщо чоловік Свети поводився спокійно, з приїздом сестри дружини починається концерт: поліцію викликають, свекруха забирає сестру на кілька годин до себе, потім та починає проситися додому, їдуть разом, щоб перевірити, чи все вдома спокійно.
— Божевільня, – усміхається подруга Валентини.
Але це, на думку жінки, ще не вся божевільня. Свекруха розрулює і дрібні побутові проблеми своєї сестри, дорослої дієздатної жінки, у якої є вже доросла і дієздатна дочка. Саме мати Валиного чоловіка ухвалює рішення про великі покупки, їй раніше неначе лікарю показували і племінницю, яка захворіла, і онука сестри, у якого щось не так. Із серії: «Щось не так, але що – незрозуміло. Приїжджай терміново, подивися, що ти скажеш, те й зробимо».
— Свекрусі, схоже, таке життя подобається, – впевнена Валентина. – Зараз ще й племінниця заміжня, у неї теж проблеми. І її свекруха теж скаче то мирити з чоловіком, то розводити. Днями ще й на сина власного образилася, що він двоюрідній сестрі допомогти відмовився.
— А в чому допомога полягала?
— Кузина чоловіка поскандалила з чоловіком, сестрі свекрухи здалося, що зять її ляснув, викликали мою свекруху, та примчала, влаштувала скандал чужому зятю, той у власній квартирі не витерпів і дверима грюкнув. Дивуюся терпінню святої людини, він не чужу тітку зі своєї квартири викинув, а сам пішов! Але потім нам телефон обірвали: «Синку, ти маєш приїхати, розшукати його і по-чоловічому поговорити».
— А воно вам треба?
— Не треба абсолютно! Та ще й з огляду на те, що наші проблеми ми вирішуємо самі, а свекруха ще й підводила не раз, узагалі немає бажання впрягатися в чужі ігрища, – каже Валентина. – Але у свекрухи образа: більше за сина ж немає в сім’ї нормальних чоловіків, здатних поговорити з чоловіком племінниці.
— Батько в неї, сам знаєш, який. Він п’є. А хто ще в нас захистить бідну дівчинку? У них сім’я руйнується, ти мусиш допомогти, – втовкмачувала свекруха синові, наполегливо передзвонюючи знову і знову.
Зрештою не витримала Валентина, взяла слухавку в чоловіка і прямо сказала свекрусі, що якби вона не втручалася в сімейне життя племінниці, зять би не пішов, і шукати його не треба було б, і розмова «чоловіча» не знадобилася. І зараз не потрібна, треба просто висунути ніс із чужих трусів.
— І взагалі сказала, що коли ми її просимо, а вона обіцяє, ми ніколи допомоги не чекаємо, а чого мені втрачати? – каже Валентина. – На весілля до моєї подруги зібралися, вона обіцяла посидіти з онуком, тоді був він тільки один у нас. І що? Я із зачіскою і у вечірній сукні біля дверей стою, чоловік черевики закінчує чистити, а свекруха дзвонить і каже: «У Свети проблеми великі, не зможу, подробиці пізніше». Не пішли, куди ми підемо, синові було роки 3. А з підробітком моїм як вийшло? Я в очі людям лізла, свекруха обіцяла урочисто, але в перший же день підвела.
Був момент, коли сім’ї було дуже важко матеріально, у Валя тоді кілька місяців, як зʼявився молодший сина. І ось, запропонували жінці підробіток вечорами, але чоловік у цей час із роботи приїхати не встигав. Якраз було деяке затишшя у свекрухи із сестрою та племінницею. Мама чоловіка про підробіток почула і сама сказала Валі погоджуватися:
— На годину-півтори приїжджати? Легко, що ж я, не бабуся чи що! І думати нічого, дуже гарний варіант, ти – молодець, чоловікові допомагаєш сім’ю утримувати.
— І в перший же вечір, я на низькому старті, а мені повідомлення від свекрухи: «Не можу, тут у Свети таке!» І трубку не бере. А я людям обіцяла. Синові півроку, куди я його взимку потягну? Чоловік відпрошувався, мчав із роботи, щоб я хоча б людей не підвела. Але щодня 5 разів на тиждень він відпроситися не міг, а на свекруху я більше не сподівалася. Ось так і живемо, є бабуся в онуків, прямо «Чіп і Дейл» в одному флаконі, але не для нас.
