All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

— Ви йому кашу дали? — Ні, ми котлети поїли. — Євгеніє Олександрівно! Що за свавілля? Які ще котлети? Я ж залишила чіткі інструкції: вранці — каша. Ви що, навмисне мені наперекір робите? — Та не схотів він тієї каші, плакати почав. Що ж мені, дитину голодом морити

7 місяців ago

Знаєте, є такі жінки, про яких кажуть: «золота людина». Пані Євгенія — саме з таких. Колись вона водила до мене…

  • Життєві історії

— Дача нас із дітьми у скрутні часи врятувала! Якби не город… Це тільки здається, що морква чи картопля копійки коштують. А ти порахуй! По-перше, своє, без хімії, а по-друге — копійка гривню береже

7 місяців ago

— Та вдає вона, ніби нічого й не було, все вона чудово пам’ятає, — з гіркотою в голосі каже Галина…

  • Життєві історії

— Хитрішою, доню, треба бути. Жіноча мудрість — вона така. Він коли аліменти наступного разу принесе, ти не скандаль, а ласкавим словом зустрінь та стіл для нього накрий. Борщу навари, вареників наліпи. Чоловіки — вони ж на шлунок слабкі. — Ага, мені тих аліментів, що Сашко приніс, тільки на хліб і вистачить

7 місяців ago

— Сашко, а ти куди це нарядився? — спитала Ольга, не припиняючи гойдати малого, що аж заходився від крику. —…

  • Життєві історії

Бідна моя матуся, скільки ж на її долю випало! Тато ходить сам не свій, хоча… теж їй у молодості віку вкоротив — ішов до іншої, було діло. Добре, що схаменувся, повернувся в сім’ю. А я? Мене наче й дорікнути нічим, я все життя тільки радувати маму старалася

7 місяців ago

— Як же воно тепер буде? — невесело думала Алла, дивлячись у вікно автобуса, що віз її до батьків, у…

  • Життєві історії

— Каву випили, давай тепер на гущі ворожити, — запропонувала Тетянка. Загорнувши чашки в серветки, ми вирушили до сусідки — гладкої фарбованої блондинки пані Люби. Вона дістала блюдце, викликала дух Наполеона, і той неохоче повідомив, що ми вийдемо заміж за братів на прізвище Бондаренко в місті Лубни

7 місяців ago

— Ну чому, чому мені не можна у Тетянки на ніч лишитися?! Ми з Тетянкою вирішили взяти бабусю змором. Вона…

  • Життєві історії

Вона везла з собою кошик із делікатесами та гарне ігристе — хотіла бути першою, хто побудує цей міст. Двері відчинила жінка в окулярах на ланцюжку. Лариса. Позаду неї виднілася постать чоловіка з газетою — Валерія. — Доброго дня. Я… я Вероніка. Подруга Артема

7 місяців ago

У Вероніки в житті все було, знаєте, як у доброму аптекарському магазині — кожна річ на своєму місці, підписана й…

  • Життєві історії

— Дорогі гості! Хочу підняти келих і за нашу невістку, Олечку! Вона у нас — справжній борець! Кар’єра, успіхи, незалежність… Ми всі так за неї радіємо! Особливо зараз, коли… Ну, ви розумієте, з дітьми не ладиться. Зате які перспективи на роботі! Підніметься так високо, що, гляди, і сім’я не знадобиться! Тож вип’ємо за кар’єру, яка замінює все

7 місяців ago

Ця історія трапилася з моєю доброю знайомою, Ольгою, та її чоловіком Ігорем. Оля — юристка, жінка розважлива, з отим особливим…

  • Життєві історії

— Я продав дачу. Ліза повільно опустилася на стілець, міцніше пригортаючи маля. — Яку дачу? Твоєї мами? — Вона ж на мене записана! — різко обернувся він. — Значить, на папері вона моя. Мама сама колись так вирішила, щоб ділянка тітці Люді не дісталася. Я мав на це право

7 місяців ago

Ліза, заколисуючи на руках донечку, яка нарешті заснула, дивилася у вікно на сіре березневе небо. Здавалося, сама зима застрягла в…

  • Життєві історії

— Так от для якого «внука» ви квартиру тримали?! Для коханки вашого сина? А я, дурна, стільки сил і грошей туди вгатила… Ви все знали й раділи, що так спритно мене обдурили? Що ж, заради синочка на все підеш, правда? — Ніно, ти про що? — голос Ганни Григорівни звучав щиро розгублено. — Я нічого не розумію. Чекай, я зараз приїду. Тільки не роби дурниць

7 місяців ago

— Геннадію, а що, Ганна Григорівна квартиру купила? — Ніна, дружина, простягнула чоловікові договір купівлі-продажу однокімнатної квартири на ім'я свекрухи.…

  • Життєві історії

— Мам, та там же після зими все поросло, хата холодна. Піч треба дивитися, воду підключати… Батько ж завжди сам усім займався… — Ти ж чоловік! — у голосі Лідії Миколаївни раптом прорізалася знайома «сталева» нотка. — Ти мені тепер і за батька, і за сина. Невже рідній матері не допоможеш? Я ж одна у тебе залишилася

7 місяців ago

Лідія Миколаївна, яка раніше була енергійною та навіть владною жінкою, після втрати чоловіка ніби згасла. Вона сиділа на краєчку дивана,…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version