All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

— А ви, Ірино Олексіївно, теж гарні: брали новорічний подарунок онука й з’їдали його, наче нічого й не сталося! Зовсім совісті немає? — гнівно випалила жінка. — Я його взагалі-то не крала, мені подарунок син привозив! — огризнулася у відповідь свекруха. — Яка різниця?! Ви брали його і їли! Можна сказати, що об’їдали власного онука

10 місяців ago

— Ви довго ще будете збиратися? — роздратовано пробурчав Олег. — Цілу годину вас чекаю... — Ще кілька хвилин, —…

  • Життєві історії

— Домашнього хочеться. Супчику, котлеток, пюре з гуляшем, випічки. Зрештою, простий салатик із огірочка, помідорчика та редисочки. Немає сили більше руколою давитися. Олена лише плечима знизала. Наступного дня замовила все, про що просив Коля. Але й це його не влаштувало. — Їжу без душі готували. Ось якби ти зробила щось своїми руками

10 місяців ago

— Скажу чесно, — мати нареченого зітхнула й подивилася на невістку. — Ти нам не підходиш. Олена усміхнулася і опустила…

  • Життєві історії

— Котлети, — Сергій підняв голову і жадібно втягнув ніздрями повітря. Вдихнув ще раз і навіть заплющився. Хотілося котлет. Навіть під ложечкою десь засмоктало. Удома для приготування котлет нічого не було, тому він одразу ж спустився назад і купив домашній фарш. Як готувала котлети дружина, Сергій, звісно, бачив, але ось сам. Сам він їх ніколи не ліпив, не смажив

10 місяців ago

Чоловік кинув виделку на стіл так, що та із дзвоном ударилася об цукорницю і завмерла. Андрій свердлив виделку поглядом, чекав,…

  • Життєві історії

— Галино Петрівно, підйом! — будила я свекруху о п’ятій ранку. — Хто рано встає, тому Бог подає! У нас сьогодні за планом тридцять банок ікри кабачкової! Ми скуповували в сусідів відрами огірки, помідори, перець. Я знайшла в інтернеті сто двадцять п’ять рецептів лечо й аджики. Змусила її згадати забутий рецепт «тещиного язика» з баклажанів, закатували по п’ятдесят банок на день

10 місяців ago

Сварка почалася через дрібницю. Через мою пропозицію викликати клінінгову службу перед приїздом моїх батьків. Діма, мій чоловік, який до цього…

  • Життєві історії

— І куди діваються гроші, яких, начебто, Ані бракує весь час? А ще я замислилася: адже й забавки онука пропадали, ті, що нові. Я якось на прохання колишньої невістки на лікарняному з хлопчиком сиділа, не побачила я в ігровому куточку нічого з того, що купувала останнім часом. Це як? Забавки теж на гроші обернені, через ту ж групу продала? Занадто спритна

10 місяців ago

— Я абсолютно не скупа, онука свого люблю! Але з подарунками для нього тепер усе зовсім інакше, — пояснює подрузі…

  • Життєві історії

— Що ж, весілля не буде? — аж зойкнув Денисів друг. Він уже переминався з ноги на ногу в очікуванні святкування, а тут такі новини. — Може, ми тоді просто відсвяткуємо? А розпишемося потім? — несміливо запропонував наречений. — Кафе ж у нас уже оплачене. — Та нащо нам те свято без свідоцтва про реєстрацію шлюбу ?! — наречена була готова впасти, як підкошена

10 місяців ago

— Мамо! Де обручки?! — Оленка вибігла від реєстраторки, залишивши нареченого стояти розгубленим. Цей день, знаєте, зовсім не відповідав її…

  • Життєві історії

— Знаєш, треба б дядька Петра покласти в лікарню, у нього ж проблеми з тиском, — капала Тетяна на вуха синові. — У порядку черги буде довго, та й ставлення до пацієнта може бути різне. А в тебе ж теща у лікарні працює. — Але я не можу постійно її просити за всіх наших родичів, — намагався відбитися Влад. — Теща вона класна, але ж і її можливості обмежені

10 місяців ago

Світлана, як то кажуть, докладала всіх зусиль, аби мати добрі стосунки зі сватами. Зятя, Владислава, вони з чоловіком, Геннадієм, прийняли…

  • Життєві історії

Антоніна Петрівна вправно відокремила від курки соковиті, м’ясисті гомілки й стегна, хрустку шкірочку з хрумкотинками, апетитну грудку — і акуратно переклала це все на тарілку сина. На блюді залишилися скромні крильця, кістлява спинка, шия та лапки. — Інно, частуй дітей, — сказала свекруха, відсуваючи блюдо на середину столу, пропонуючи їм залишки бенкету.

10 місяців ago

Антоніна Петрівна стояла біля плити й з любов’ю знімала з дека рум’яну, шиплячу курку. Ох, то була її фірмова курочка!…

  • Життєві історії

— Ти моя рідна дочка. У вас три квартири. Одну треба віддати нам із Вірою. Це справедливо. Ірина відчула, як усередині все стислося. Віддати квартиру. Просто так взяти й віддати те, на що вони з Олегом витратили роки життя. — Мамо, ти не можеш цього вимагати… — Можу! — мати зробила крок ближче. — Я твоя мати

10 місяців ago

— Ти зовсім про сім’ю не думаєш, — мати стояла на порозі Ірининої квартири, стискаючи ручку сумки так, що аж…

  • Життєві історії

Село Липівка всередині січня мало такий вигляд, ніби його витесали з криги. Тонкі стежки, сірі дахи, рипучі тини — усе здавалося завмерлим, крім однієї хвіртки, де старенька Марта Петрівна щоранку розчищала сніг. Ніби хотіла довести: ще тримаюся, ще можу

10 місяців ago

Село Липівка всередині січня мало такий вигляд, ніби його витесали з криги. Тонкі стежки, сірі дахи, рипучі тини — усе…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version