All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

Не кажи постійно це слово — ювілей, не дуже приємно чути. Ювілей! Теж мені, дожив до такого, — Віктор з великим задоволенням підчепив кружечок смаженої картоплі і відкусив від рум’яної курочки, посипаної зеленню з часником

1 рік ago

— Вікторе, ти хоч список гостей на свій ювілей склав? — Маргарита поклала чоловікові на тарілку смажену курячу ніжку і…

  • Життєві історії

— Марино, ти цю годувала чи мила? – Втомлений і сонний Сергій увійшов до ванної, де Марина домивала одну з доньок. — Не пам’ятаю. Щоб не втрачати даремно час – піди поки свою нагодуй, потім поміняємося. — А якщо вона вже їла? — Значить, міцніше спати буде

1 рік ago

— Марино, не хочу здатися грубою, але у вас дівчинка завжди так поводиться? Мені здається, у неї якісь проблеми з…

  • Життєві історії

— Олю, ти зовсім чи що? Чому тарілка брудна? — Тому що ти її не помив. Прислуги немає. У мене діти за собою посуд миють, а ти, дорослий чоловік, переломишся? Зі шкарпетками біля ліжка Оля теж боролася мовчки. Не прибрав у кошик — шукай на вулиці. Щоправда, Мишко схаменувся тільки тоді, коли чисті шкарпетки закінчилися

1 рік ago

— А ти не боїшся ось так одразу на чоловіка насідати? Сполохаєш же, втече від тебе. — У сенсі, сполохаєш?…

  • Життєві історії

— Ні, все-таки неправильний у тебе кіт, Олено, — Іван прицмокнув. — Розбалувала ти його. Корм купуєш, а він його й не їсть, ласощі всякі. Він що, дитя мале? Кіт — це кіт. Він повинен їсти рибу, а ще краще мишей ловити. Ну нічого, ось ми з тобою одружимося, я навчу його, як бути справжнім котом

1 рік ago

Олена Семенюк страшенно хотіла заміж. Усі її подружки давно відгуляли весілля, одна вона залишилася. Та й наречених усе не було.…

  • Життєві історії

— Оленко, ти не повіриш, — продовжила Настя, її голос зірвався. — У Вадима є син. Від тієї жінки. Йому шість років, він цього року до школи йде. І я нічого не знала! Ні-чо-го! А Лариса Петрівна весь цей час з ним спілкувалася, з його матір’ю зустрічалася, подарунки йому купувала. А нещодавно, після того як я все дізналася, поставила його фото на заставку в телефоні

1 рік ago

— Олено, я її ненавиджу, — поділилася з подругою Настя, і її голос тремтів від люті. — Усе, що збиралося…

  • Життєві історії

— Нахлібниками у старшого синочка бути не захотіли, — посміхається Галина, — так що продали свою трикімнатну квартиру, дали грошей доньці, та ще й будиночок купили симпатичний в Одеській області. Тільки… тільки свекруха за всіма цими матеріальними клопотами зовсім забула про свою маму

1 рік ago

— Ми, каже, тобі не довіряємо, ну хіба це не смішно? — розповідає Галина подрузі. — Це у них совісті…

  • Життєві історії

— Сиджу, на годинник дивлюся, а їх усе немає й немає… Уже серце не на місці. Ось і почала дзвонити і в село їхнє, а потім і в лікарню… Ось мені й повідомили… Жах якийсь, Антоне… Що тепер буде з діточками? — Дітей не кину, – сухо відповів Антон пошепки

1 рік ago

Антон був щасливий у шлюбі недовго. Три перші роки, не більше. Потім став помічати пристрасть дружини до шкідливих звичок. Повертався…

  • Життєві історії

— Тепер сідай і шукай в Інтернеті, як приготувати для чоловіка найсмачніший борщ. А як знайдеш – ласкаво прошу до плити! – поблажливо посміхнувся чоловік. — Інгредієнти в тебе вже є, не дякуй! Я на роботу, повернуся годині о сьомій. І дуже сподіваюся, люба, що чекати на мене будеш не тільки ти, а й каструля ароматного борщу

1 рік ago

— Ну ви хоча б стукати навчіться! Ми дорослі люди і маємо повне право робити, що завгодно у своїй кімнаті!…

  • Життєві історії

— Наталю, та май же совість! Звідки в моїй квартирі могла взятися твоя шафа? Усе, що тут є, — моє, і нічого, крім твого мотлоху, тобі тут не належить. — Та ви що? А нічого, що ми ці меблі з Артемом для малюка купували? Чи вам це невідомо

1 рік ago

Під суворим поглядом свекрухи, Наталка збирала свої речі. Ані сльозинки, ані жодної іншої емоції. Лише холодне усвідомлення того, що вона,…

  • Життєві історії

Ірина сиділа і дивилася на мамину спину. На цю маленьку жінку, яка справді виростила трьох дітей, працювала на заводі, варила борщі і латала шкарпетки. Яка ніколи не скаржилася, не просила допомоги, не говорила про свої почуття

1 рік ago

У двадцять сім років Ірина думала, що материнство — це інстинкт. Щось таке, що вмикається автоматично, як дихання чи серцебиття.…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version