— Це ти ще не бачила справжнього сільського весілля! – втрутився Ілля. – Спочатку все дуже цивільно, але години за дві якогось найстрашнішого вусатого дядька переодягнуть нареченою, і почнуться розваги! До речі, врахуй, тебе на цей час замкнуть у сарай з курми. І будеш там сидіти, поки тебе не викуплять. — Перестань мене лякати, – вигукнула Ксюша. – давайте якось скромненько, по-сучасному, без ось цих, так званих, традицій

12 місяців ago

Старенький автобус зупинився на лісовій дорозі. — Хто Калинівку питав? Виходьте, приїхали! - скомандував водій. Ілля зістрибнув зі сходів першим,…

– А нічого, що поки що мама жива і я дуже сподіваюся, що вона ще поживе, щоб побачити, як Вітюша і рідного батька на смітник життя викине. Тільки тоді до мене тоді не повзи, не пошкодую. — А що це я рідного батька маю викинути? – спокійно сказав брат. – Він – батько, а мати твоя – стороння жінка

12 місяців ago

— Ось так, Марино, зазвичай про жінок кажуть у негативному ключі, мовляв, узяв із дитиною, виростив, вигодував чужий приплід, а…

— Олексійку, а квіти? Це ти їх приносив? Здогадка пронизала її несподівано, наче блискавка, звісно це він, як вона не розуміла цього досі. — Так, я… — Навіщо? — Ти ж гарна дівчина, тебе потрібно балувати й тішити. Ось повернуся, почну працювати, і буду дарувати тобі й малечі різні подарунки та іграшки. Ми одружимося, і ти ніколи більше не будеш плакати. Він зніяковів: — Ну, я бачив… випадково… як ти плакала… — Я ж стара для тебе… — Ні, саме для мене, ні

12 місяців ago

— Олексію, іди їсти! Ну, скільки можна тебе кликати? Мама ляснула рушником по кістлявому заду, що стирчав яскравою картатою плямою…

Мама почала йти від мене, і я зрозумів, що маю взяти від неї щось на згадку. Не у фізичному сенсі, як пам’ятний предмет, хоча потім у мене він з’явився – кришталева сільничка зі срібним обідочком з її старого весільного набору, а щось особливе, рідне, близьке та улюблене

12 місяців ago

Мама почала йти від мене, і я зрозумів, що маю взяти від неї щось на згадку. Не у фізичному сенсі,…

– Ви пробачте, що я вас потривожила, – сказала старенька, кутаючись у пухову шаль, – але я бачила сьогодні, що ваш чоловік речі в машину вантажив. Він покинув вас?

12 місяців ago

– Та ти без мене не зможеш! Ти нічого не зможеш! – це чоловік кричав, складаючи свої сорочки у велику…

— Шкодуєш про розлучення? — Та начебто й не шкодую, але як подивлюся, колишній зараз просто в шоколаді, а в мене все геть з рук погано. Куди не кинь, скрізь дуля з маком, – зізнається молода жінка. – Як згадаю своє життя заміжньою, так здригнуся. Начебто й нема про що шкодувати. Але чому ж тепер все так

12 місяців ago

— Зло бере і так, якщо чесно. Та ще й колишня свекруха мені свербить постійно, що це я така невдачлива,…

— Ти ж мені обіцяла, що викинеш це неподобство! — Юлечко, не гнівайся, – миролюбно відповіла її бабуся, Валентина Іванівна, – Ну що ти розлютилася на цей халат? Що він тобі спокою не дає, я не зрозумію? — Ну ти що, бабусю, серйозно? Не розумієш? – надулася дівчина, – Та він старший за мене! Ось, подивися, тканина від старості вже розповзається, як марля стала. Тут зашито, там… Ну не соромно тобі таке носити? Наче вдягнути нічого

12 місяців ago

— Ти ж мені обіцяла, що викинеш це неподобство! — Юлечко, не гнівайся, - миролюбно відповіла її бабуся, Валентина Іванівна,…

— Сашко, де ти був, і чому так пізно прийшов? Сьогодні іменини моєї мами, ми мали заїхати і привітати. Я тобі дзвонила, дзвонила, потім поїхала одна, чому не відповідав на мої дзвінки? — Вибач, люба, так багато було роботи, я вимкнув звук у телефоні й забув про це. А до Світлани Семенівни заїду і привітаю завтра, сподіваюся, вона не образиться. Чорт візьми, треба ж було саме в день іменин тещі зустріти дівчину своєї мрії. Ну гаразд, Семенівна добра, за букет троянд своїх улюблених, пробачить зятю таку помилку

12 місяців ago

— Чоловіче, може, ви мені допоможете? Ну, нарешті, Сашко чекав цього питання від гарненької відвідувачки хвилин п'ять. Коли вона увійшла…

А Господь ось як розпорядився, хлопчик же міг зі своїми батьками піти у вічність, а вийшло так, що він у мене опинився, але ж ніяк не повинен був. Завжди вони разом зустрічали брата з поїздок, а тут ось як вийшло, Степан напередодні з хлопчаками лазили та в канавку з водою наскочили, мати переодягла, то він і вдруге мокрий прийшов. Господи помилуй! Ангели його зберегли, хлопчика нашого. Вероніка його в куток поставила, розсердилася та й не взяла з собою. Кут з «карального», у «рятівний» ангелом охоронцем визначений був, так от і потрапив Степанчик до мене… через кут той

12 місяців ago

Вже цілу годину Степан ниє з кута: «Ну мамо, ну мамо, я, чесне слово...». — Що? Не будеш більше, так?…

— Свят, свят! Відходячи назад у спробі втекти від примари, старенька впала на курку, придавивши її потужним задом. Чудеса воскресіння продовжилися, курка, що лежала, схопилася і заволала на все горло своє – «кудааах». Замахала крилами, мало не довівши бабцю до непритоми своїм ефектним оживанням, і помчала до курника

12 місяців ago

Строката курочка вправно працювала на грядці, скльовуючи з землі черв'ячків і жучків. Принагідно вона прихоплювала любовно посаджені, і рясно политі…

Show more Posts
Show previous Posts