All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

— Щоки роз’їла, як у хом’яка… дивись, уся в золотих прикрасах… і звідки в неї стільки золота… — А тобі яке діло? Ганнуся працює на будівництві, а ти чужі гроші не рахуй, — заступилася баба Валя. — Ой, гляньте, а он її чоловік під’їхав, — помітила баба Дуня. — Це ж він з гаража «Жигуля» свого підігнав їй, як тій пані

4 місяці ago

— Глянь, Ганнуся собі чоловіка привела! — Ага, живе в неї вже місяць, і вона щаслива, хоч і не розписані……

  • Життєві історії

— Оленько, я буду дуже хорошим татом! Чесно! І я хочу багато дітей. Четверо! Два хлопчики і дві дівчинки. Вважаю, що одна дитина — це погано, егоїст виросте. А коли їх багато, вони дружні і виростають хорошими людьми

4 місяці ago

— Олю, ти пам'ятаєш, що нам у неділю на іменини до мами? — запитав чоловік за сніданком. «Та вже забудеш…

  • Життєві історії

— Ха, це найцікавіше. Свою відмову вона пояснює тим, що Тимофій не одружений, мовляв, сам розбеститься, стане водити туди друзів і подружок своїх, відіб’ється від рук, та й готувати нормально собі не буде, шлунок зіпсує, от був би сімейний. Коротше кажучи, меле всяку нісенітницю! У 23 роки сімейний? Чи не рано? Або йому фіктивно треба розписатися з кимось, щоб бабці умову виконати? Ні, вона під цими відмовками справжню причину ховає

4 місяці ago

— Не знаю, що будемо робити. Винаймати зараз дорогувато, він не потягне, та й я, чесно кажучи, теж. І взагалі,…

  • Життєві історії

За великим дубовим столом, що пам’ятав ще весілля господарів, збиралося все сімейство. Сам Юрій Петрович, колись стрункий і поривчастий, тепер статний і сивий, сидів на чолі. Його слово було законом, його жарти — обов’язковими до обговорення, його думка — остаточною

4 місяці ago

Сімейні недільні обіди в домі Світлани та Юрія Петровича були непорушною традицією, своєрідним якорем, що утримував їхній світ у рівновазі.…

  • Життєві історії

— Щастя, звісно… Тільки ж моя дочка, Ліда, живе не так щасливо, як твоя Марійка. Чоловік у Ліди отримує в кілька разів менше, ніж твій зять. — Ну що ти, Галю? Хіба щастя в грошах? Головне, щоб дітки здорові були і лад в сім’ї. — Ну так, ну так… — Галя махнула рукою, все так само задумливо дивлячись на сестру. — Ну, раз справа така, то будемо радитися у всьому. Що та як… Разом-то воно надійніше

4 місяці ago

— Значить, Зою, ми з тобою обидві будемо бабусями, — протягнула Галя, оцінююче дивлячись на сестру. — Отже, — озвалася…

  • Життєві історії

— Ось як вам пощастило! Батьки невістки подарували квартиру, а мама нареченого візьме над вами шефство на цілий рік! Я навчу вас будувати побут, як радувати й розуміти одне одного. А Сонечка навчиться доглядати за літніми людьми, адже скоро її допомога буде потрібна нам усім

4 місяці ago

— Мамо! Привітай мене! Ми вирішили одружитися! — З ким це?! — В Анастасії Дмитрівни випав ополоник, а бризки супу…

  • Життєві історії

— Ну що, думала хитріша за всіх? — з такої фрази почала розмову по телефону Марина Львівна. — Ви про що? — Про те, що не смій промивати мізки моєму синові, чуєш? Дружин у нього може бути скільки хочеш. Сьогодні ти є, а завтра розлучився. А мати в нього одна

4 місяці ago

— Свекруха знову прийшла на ніч дивлячись. Часом Світлані здавалося, що Марина Львівна зовсім нічого не знає про правила пристойності.…

  • Життєві історії

— Зробимо весілля! Складемося і зробимо! Я подивилася, потрібно тисяч сто. У мене є тільки десять, але ти за мене вклади ще 40, а я потім тобі віддам, як з’явиться, — із захопленням вимовила жінка. — Ми зробимо за свій кошт весілля двом дорослим лобам? Та ти що, жартуєш?

4 місяці ago

— Терміново приїжджай! Потрібно поговорити! — ошелешила старшу доньку несподіваним дзвінком Оксана Дмитрівна. — Не можу, я на роботі, —…

  • Життєві історії

Вона готувала, прибирала, прала, доглядала за Борисом, встигала робити уроки за двох і не забувала про майбутню свекруху. Раз на три дні до них приходила «інспекція». Марія Гаврилівна перевіряла, чи нагодований синочок, чи чисто в квартирі й чи все добре в дітей. Ганна втомлювалася, але дуже намагалася сподобатися, і Марія Гаврилівна не скупилася на похвалу

4 місяці ago

Це було давно, коли ще справжні романи зароджувалися в студентських їдальнях. Так трапилося з нашою героїнею Ганною. Сиділа вона якось,…

  • Життєві історії

— Ти мене почув? — перепитала Ганна Валентинівна в сина. — Цей торт не можна їсти. Я буду його дарувати своїй подрузі. Бачиш, на ньому напис? — Бачу, звичайно, — не відриваючи погляду від комп’ютера, пробурчав Анатолій. — Удома чого не залишила? — Не довіряю твоєму батькові

4 місяці ago

— Ти мене почув? — перепитала Ганна Валентинівна в сина. — Цей торт не можна їсти. Я буду його дарувати…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version