All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

— Що ж, весілля не буде? — аж зойкнув Денисів друг. Він уже переминався з ноги на ногу в очікуванні святкування, а тут такі новини. — Може, ми тоді просто відсвяткуємо? А розпишемося потім? — несміливо запропонував наречений. — Кафе ж у нас уже оплачене. — Та нащо нам те свято без свідоцтва про реєстрацію шлюбу ?! — наречена була готова впасти, як підкошена

2 тижні ago

— Мамо! Де обручки?! — Оленка вибігла від реєстраторки, залишивши нареченого стояти розгубленим. Цей день, знаєте, зовсім не відповідав її…

  • Життєві історії

— Знаєш, треба б дядька Петра покласти в лікарню, у нього ж проблеми з тиском, — капала Тетяна на вуха синові. — У порядку черги буде довго, та й ставлення до пацієнта може бути різне. А в тебе ж теща у лікарні працює. — Але я не можу постійно її просити за всіх наших родичів, — намагався відбитися Влад. — Теща вона класна, але ж і її можливості обмежені

3 тижні ago

Світлана, як то кажуть, докладала всіх зусиль, аби мати добрі стосунки зі сватами. Зятя, Владислава, вони з чоловіком, Геннадієм, прийняли…

  • Життєві історії

Антоніна Петрівна вправно відокремила від курки соковиті, м’ясисті гомілки й стегна, хрустку шкірочку з хрумкотинками, апетитну грудку — і акуратно переклала це все на тарілку сина. На блюді залишилися скромні крильця, кістлява спинка, шия та лапки. — Інно, частуй дітей, — сказала свекруха, відсуваючи блюдо на середину столу, пропонуючи їм залишки бенкету.

3 тижні ago

Антоніна Петрівна стояла біля плити й з любов’ю знімала з дека рум’яну, шиплячу курку. Ох, то була її фірмова курочка!…

  • Життєві історії

— Ти моя рідна дочка. У вас три квартири. Одну треба віддати нам із Вірою. Це справедливо. Ірина відчула, як усередині все стислося. Віддати квартиру. Просто так взяти й віддати те, на що вони з Олегом витратили роки життя. — Мамо, ти не можеш цього вимагати… — Можу! — мати зробила крок ближче. — Я твоя мати

3 тижні ago

— Ти зовсім про сім’ю не думаєш, — мати стояла на порозі Ірининої квартири, стискаючи ручку сумки так, що аж…

  • Життєві історії

Село Липівка всередині січня мало такий вигляд, ніби його витесали з криги. Тонкі стежки, сірі дахи, рипучі тини — усе здавалося завмерлим, крім однієї хвіртки, де старенька Марта Петрівна щоранку розчищала сніг. Ніби хотіла довести: ще тримаюся, ще можу

3 тижні ago

Село Липівка всередині січня мало такий вигляд, ніби його витесали з криги. Тонкі стежки, сірі дахи, рипучі тини — усе…

  • Життєві історії

Я спекла «Наполеон», насмажила котлет, накрила стіл як на весілля. Ходила, як дурна, кожні п’ять хвилин у вікно виглядала. Дзвінок! Відкрила двері з усмішкою до вух: — Ну нарешті! Проходьте, роздягайтеся, зараз вечеряти будемо! Віка — довга, худа, з чубчиком на очах — подивилася на мене, як на таргана. Матвій ховався за сестру

3 тижні ago

Я чудово розуміла, у що вплутуюсь: збиралася заміж за чоловіка з «причепом» — двоє дітей від колишньої дружини, яких він…

  • Життєві історії

— Мамусю, Вітя — вегетаріанець! — гордо промовила донька. Це прозвучало, наче «Вітя — кронпринц, спадкоємець престолу, який вшанував нас своєю присутністю!» — Тоді макарони без котлет! — швидко зорієнтувалася Ніна Степанівна. — Можна, із сиром! — А чи немає у вас чогось рослинного? — поцікавився Віктор. — Із рослинного тільки, на жаль, олія. Але, гадаю, це Вас не влаштує

3 тижні ago

— Мамо, це Вітя: ми вирішили пожити разом! — радісно промовила донька, тримаючи за руку симпатичного молодика: молодість тепер офіційно…

  • Життєві історії

Зараз кухня стоїть нова, біла, з підсвічуванням. Двері до санвузла — дуб, із матовим склом. Сергій після роботи не затримується. Прибігає, цілує в щоку, запитує: «Що завтра клеїмо: шпалери чи плитку?» Барсик спить на новій кухні, на теплій підлозі, і муркоче так, що чутно в сусідній кімнаті

3 тижні ago

Двадцять сім років я прожила з Сергієм. Чоловік — хоч куди: не п’є, не зраджує, зарплату до копієчки додому несе,…

  • Життєві історії

— Це ще що таке? Та він же мені всю квартиру рознесе, увесь ремонт спаплюжить, усі меблі заляпає. Карино, я все розумію, але я господиня квартири, треба було мене запитувати. Ні, ні, і ні, я не бажаю потім за чужим хлопчиком ремонт робити

3 тижні ago

Карині й на думку не спадало обурюватися, коли свекруха, ще до реєстрації шлюбу, сказала, що вони можуть заїхати в її…

  • Життєві історії

За столом Коля без кінця накладав собі добавок найдорожчих страв, а Настя активно хвалила всі частування, роблячи компліменти моїй кулінарній майстерності. — Дашо, ти така вміла господиня! Мені далеко до тебе. — Та годі, нічого особливого, — відповіла я, хоча витратила силу-силенну часу й сил на приготування

3 тижні ago

Я відчинила холодильник після того, як гості пішли, і застигла, знаєте, у повному здивуванні. Чотири контейнери з салатами, тарілки з…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version