All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

«Не сумуй, Дружок. Я ненадовго. Ось грошей зароблю і приїду. А ти поки бабцю Марію слухайся і чекай!» І Дружок чекав. Навіть коли бабця Марія, вчергове наповнюючи його миску, заплакала: «Зник твій Максимко. А ти, бідолаха, все сподіваєшся

7 місяців ago

Цього літнього ранку Дружок чекав. Він звик чекати. Літня зелень змінювалася осінньою охрою, потім зима перефарбовувала все в білий, але…

  • Життєві історії

Не кажи постійно це слово — ювілей, не дуже приємно чути. Ювілей! Теж мені, дожив до такого, — Віктор з великим задоволенням підчепив кружечок смаженої картоплі і відкусив від рум’яної курочки, посипаної зеленню з часником

7 місяців ago

— Вікторе, ти хоч список гостей на свій ювілей склав? — Маргарита поклала чоловікові на тарілку смажену курячу ніжку і…

  • Життєві історії

— Марино, ти цю годувала чи мила? – Втомлений і сонний Сергій увійшов до ванної, де Марина домивала одну з доньок. — Не пам’ятаю. Щоб не втрачати даремно час – піди поки свою нагодуй, потім поміняємося. — А якщо вона вже їла? — Значить, міцніше спати буде

7 місяців ago

— Марино, не хочу здатися грубою, але у вас дівчинка завжди так поводиться? Мені здається, у неї якісь проблеми з…

  • Життєві історії

— Олю, ти зовсім чи що? Чому тарілка брудна? — Тому що ти її не помив. Прислуги немає. У мене діти за собою посуд миють, а ти, дорослий чоловік, переломишся? Зі шкарпетками біля ліжка Оля теж боролася мовчки. Не прибрав у кошик — шукай на вулиці. Щоправда, Мишко схаменувся тільки тоді, коли чисті шкарпетки закінчилися

7 місяців ago

— А ти не боїшся ось так одразу на чоловіка насідати? Сполохаєш же, втече від тебе. — У сенсі, сполохаєш?…

  • Життєві історії

— Ні, все-таки неправильний у тебе кіт, Олено, — Іван прицмокнув. — Розбалувала ти його. Корм купуєш, а він його й не їсть, ласощі всякі. Він що, дитя мале? Кіт — це кіт. Він повинен їсти рибу, а ще краще мишей ловити. Ну нічого, ось ми з тобою одружимося, я навчу його, як бути справжнім котом

7 місяців ago

Олена Семенюк страшенно хотіла заміж. Усі її подружки давно відгуляли весілля, одна вона залишилася. Та й наречених усе не було.…

  • Життєві історії

— Оленко, ти не повіриш, — продовжила Настя, її голос зірвався. — У Вадима є син. Від тієї жінки. Йому шість років, він цього року до школи йде. І я нічого не знала! Ні-чо-го! А Лариса Петрівна весь цей час з ним спілкувалася, з його матір’ю зустрічалася, подарунки йому купувала. А нещодавно, після того як я все дізналася, поставила його фото на заставку в телефоні

7 місяців ago

— Олено, я її ненавиджу, — поділилася з подругою Настя, і її голос тремтів від люті. — Усе, що збиралося…

  • Життєві історії

— Нахлібниками у старшого синочка бути не захотіли, — посміхається Галина, — так що продали свою трикімнатну квартиру, дали грошей доньці, та ще й будиночок купили симпатичний в Одеській області. Тільки… тільки свекруха за всіма цими матеріальними клопотами зовсім забула про свою маму

7 місяців ago

— Ми, каже, тобі не довіряємо, ну хіба це не смішно? — розповідає Галина подрузі. — Це у них совісті…

  • Життєві історії

— Сиджу, на годинник дивлюся, а їх усе немає й немає… Уже серце не на місці. Ось і почала дзвонити і в село їхнє, а потім і в лікарню… Ось мені й повідомили… Жах якийсь, Антоне… Що тепер буде з діточками? — Дітей не кину, – сухо відповів Антон пошепки

7 місяців ago

Антон був щасливий у шлюбі недовго. Три перші роки, не більше. Потім став помічати пристрасть дружини до шкідливих звичок. Повертався…

  • Життєві історії

— Тепер сідай і шукай в Інтернеті, як приготувати для чоловіка найсмачніший борщ. А як знайдеш – ласкаво прошу до плити! – поблажливо посміхнувся чоловік. — Інгредієнти в тебе вже є, не дякуй! Я на роботу, повернуся годині о сьомій. І дуже сподіваюся, люба, що чекати на мене будеш не тільки ти, а й каструля ароматного борщу

7 місяців ago

— Ну ви хоча б стукати навчіться! Ми дорослі люди і маємо повне право робити, що завгодно у своїй кімнаті!…

  • Життєві історії

— Наталю, та май же совість! Звідки в моїй квартирі могла взятися твоя шафа? Усе, що тут є, — моє, і нічого, крім твого мотлоху, тобі тут не належить. — Та ви що? А нічого, що ми ці меблі з Артемом для малюка купували? Чи вам це невідомо

7 місяців ago

Під суворим поглядом свекрухи, Наталка збирала свої речі. Ані сльозинки, ані жодної іншої емоції. Лише холодне усвідомлення того, що вона,…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version