Selena

— Ти що таке говориш, Дашко? Як це – жити, як жили? А дитинка як же? Люди ж усякі, пліткувати будуть, чи дарма кажуть, що на людський рот не накинеш хустку? Ой, щось буде, Дашенько? Горе ж яке, ой-ой-ой-ой! — Та що там буде, тітко Ніно? Я своїх трьох он виростила, і онука підніму, якщо треба. Що ти голосиш, немов хтось віддав Богу душу? Навпаки, радість, людина нова скоро зʼявиться на світ. Ніхто цю людину в дитячий будинок не відправить, ніхто від неї не відмовляється. Здалося тобі

— Сусідко, а ти чого тут стоїш? Підслуховуєш? — Оох, гріхи наші тяжкі... Та що ж це робиться, Дашко? А…

1 рік ago

Навіщо відпускати від себе коханих? Відривати, з болем і сльозами? Хіба не можна просто бути поруч, надавши їм самим право вирішувати, як жити? Коли ми вчимо їх ходити, то водимо за руку. А потім приходить момент, коли потрібно відпустити від себе. Інакше дитина не піде сама… Хіба не так? — Може, ти й маєш рацію, Галю… Але як же це складно

— Гірко! - заревіла вкотре рідня, і Марина поморщилася, піднімаючись з-за столу слідом за своїм новоспеченим чоловіком. — Раз, два,…

1 рік ago

Сама хата була доглянутою, з піччю в кухні та лежанкою в кімнаті, з невеличкою світлою верандою і гарним подвір’ям. Угоду оформили швидко. Не встигла Галина отямитися, як Марина вже організувала її переїзд, взявши на своїй роботі невелику відпустку. Тиждень сестри прибирали всю хату, прали й сушили білизну, фіранки, підлогу. Печі були підремонтовані й вибілені пічником, а комора наповнилася привезеними з міста продуктами та господарськими товарами

Дві сестри Галина і Марина були дружні все життя, хоча різниця у віці у них була пристойна - вісім років.…

1 рік ago

— Петрику, не треба, – попросила Антоніна Олександрівна. Мені зовсім не складно. Дівчинка і так дуже втомлюється, вона за Настусею доглядає. — Та де? – заревів Петро Олександрович. – Вона її тільки годує! Купаєш онуку ти, гуляєш із нею теж ти, одяг переш і прасуєш знову ти! Навіть Наталі готуєш ти, немов барині, на замовлення! Я вчора Наталю попросив тобі з пранням допомогти, так вона зажадала, щоб я їй дав цікавий серіал додивитися. Тоня, ти що, прислуга? Не дозволю якійсь нахабній дівчині тобою командувати

— Ні, ви мене, звісно, вибачте, Петре Олександровичу, але чому я у вашому домі працювати маю? Я вам що, безкоштовна…

1 рік ago

— Чуєш, усиновителю, можна запитати тебе? – Дмитрич похмуро дивився на чоловіка. – Це як же так вийшло, що з усієї вашої сім’ї тільки собака виявився людиною? Чоловʼяга мовчки дивився на завгоспа, а той продовжив: — Вітька – хлопчисько золотий. Він же з вами майже рік жив. А ти навіть словом про нього не згадав. Як же так вийшло? У собаки серце рветься, а в тебе з жінкою твоєю…? У нього ж від батьків тільки іграшка стара залишилася, як пам’ять. І не ти її віддав. Пес приніс. То хто з вас людина

— Як це, повернути Вітю? Вони при своєму розумі? Хлопчина тільки звик, усе налагодилося... Денис Васильович поклав слухавку і насупився.…

1 рік ago

— Тату, а мені в садочку сказали, – почав Костя і раптом видав, – що наша мама гуляє. Похмурішав батько. Але тут підійшов Захар і ляснув молодшому братові по потилиці, і по-дорослому додав: — Тату, не звертай уваги, він ще дурний. Олексій за п’ятнадцять років спільного з Богданою життя це чув багато разів. Ось тільки любив він її шалено

— Олексію, - закричала Валентина Гаврилівна, яка забігла у двір. — Що мама? - з корівника вийшов її син. —…

1 рік ago

Чоловік визирнув із кухні, де допивав чай, і зупинився приголомшений. — Оце так! – вирвалося в нього захоплене і тут запитав грайливо: – Це куди ж ми, такі красиві?! Вона ухилялася від його обіймів, жартувала. На роботі всі дивувалися, що сталося з благородною жіночкою. Вона змінювалася з кожним днем, і кожен із чоловіків-колег, які поважали її за професіоналізм, вважав своїм обов’язком зробити їй комплімент як жінці

Зоя настільки довіряла чоловікові, з яким прожила 25 років, що, якби хтось сказав про його зраду, не повірила б. Сказав…

1 рік ago

Ми продаємо свою квартиру і купуємо квартиру Оксані. За квадратурою майже таку саму, як наша, щоправда на околиці. Але це нічого, Оксана згодна. Зате там житло набагато дешевше, і нам залишиться ще грошей, купити собі кімнату в комунальній квартирі, або гуртожитку. Що, нам із батьком багато треба під старість років? Юля ображено мовчала. Як же так? Адже, якщо по чесному, квартира батьків залишилася від бабусі й має успадковуватися ними з Оксаною в рівних частках. Чому ж знову така несправедливість

Юля спокійно спала у своєму ліжку, коли її розбудив звичний шум у передпокої. Спочатку це був гуркіт, потім скандальні голоси.…

1 рік ago

— Ти вибач мені, Полю, але мені здається, що з твого сина вже людини не вийде – адже йому майже п’ятдесят років, а він поводиться як примхливий підліток. Мені здається, тобі потрібно відправити його у вільне плавання. — Що ти маєш на увазі? — Та з дому його вигнати, кажу! Вигнати, і діло з кінцем! Захоче їсти смачно і спати в теплі – знайде роботу

— Не зможу я, мамо, за тобою доглядати. По-перше, я чоловік, і негоже мені дивитися на тебе роздягнену. По-друге, у…

1 рік ago

— Я… Ти… передала мені привіт із того світу… від моєї мами… Від моєї рідної мами. Я навіть і не знав про її існування. Мене виховали інші люди, які ні словом не обмовилися про те, що я прийомний. Коли ж учора ти стільки всього наговорила, адресоване мені, я мимоволі почав замислюватися про це. Потім я зателефонував батькам. Я був шокований їхнім зізнанням. Вони дуже здивувалися, що я раптом звідкись зміг це дізнатися. Мені вже четвертий десяток

— Ну що, Ольго, жива? Усе нормально? А ти не хотіла повертатися! Ігор Олексійович - лікар, стояв біля палаті біля…

1 рік ago
Show more Posts
Show previous Posts