Selena

Якщо вона вважає, що на мій день народження можна дарувати всіляку дурню, то чому я маю ламати голову над подарунком для неї? — Ти взагалі при собі?! — голос Марини затремтів. — Це не дурня, а те, що людина могла собі дозволити! Ти справді вважаєш, що вона мала в борги влізти, аби тільки тобі, великому панові, догодити?

— Оце так подарунок? — Дмитро підняв футболку з таким виглядом, наче то була не нова річ, а якась стара…

6 місяців ago

— У чоловіка батькові вже шістдесят шість, матері — п’ятдесят дев’ять, — розповідає Юля. — І обоє працюють. Кажуть, що пенсія — то сльози, на неї не проживеш. Свекор сміється, що піде на спочинок тільки тоді, як уже зовсім ноги не носитимуть. А свекруха каже просто: «Піду, як попросять, але одразу знайду собі щось інше». Бо вони розуміють: не можна падади тягарем на дітей, у яких свої сім’ї та малі дітки

Останнім часом Юля ловить себе на тому, що кожна розмова з мамою дається їй дедалі важче. Знаєте, буває так: і…

6 місяців ago

За п’ять хвилин до півночі стіл був готовий. Микола відкоркував ігристе. Святкували всі разом, розпитуючи Світлану про її «пригоду». Марина Василівна оглянула ногу, заспокоїла, що це просто розтягнення, але порадила завтра все ж заїхати до лікарні для певності. — Пощастило тобі, дівчино, що ти весь час ворушилася. Якби лягла на сніг — біда була б

— Та не їм я майонезу, бабусю. Ну не їм же! — Світланка вже вкотре намагалася відбитися від наполегливої родички.…

6 місяців ago

Купила найкращого борошна, масла, цукру. Подумала: «Ось випечу свій фірмовий пиріг і покличу всіх дівчат на чай. І Оленку-кондитерку покличемо, хай оцінить!». Адже життя — воно занадто коротке, щоб витрачати його на образи та буркотіння. Краще поділитися теплим шматочком пирога, поки є з ким його розділити

Буває ж так у житті: людина роками живе поруч із нами, всміхається, вітається, а в душі в неї — цілий…

6 місяців ago

— А пиріжки? Навіть не поїли… — Пиріжки? Пиріжки, чорт би тебе забрав! — Віктор підскочив і вибив у дружини тарілку з рук. Пиріжки розлетілися по підлозі. — Та що ж ти за людина така, Зойко! — Ой, таточку, не треба, не чіпай маму! — заплакав син

— Припленталася, «зірка», — злостиво шепоче жінка собі під ніс, — буде тепер сидіти, балухати своїми очима. Усі ж перед…

6 місяців ago

— Яєчнею нас тоді пригостили, уявляєш? — з гіркотою згадувала Женя. — А жили вони тоді дуже навіть непогано! Зайшла я в передпокій, щоб рушник чистий узяти, і чую — пахне. Так смачно, копченим… Відсунула я стопку білизни в шафі, а там —  дорога ковбаса захована

— Мамо, та заспокойся ти вже! — намагалася заступитися за бабу Тоню донька, але Женя не вщухала. Вона цідила слова…

6 місяців ago

То пироги їй підсовує — мовляв, спеціально для неї пекла. А вона просила? То вареники, то борщ із величезними шматками м’яса. Ще й цукрову кістку таку величезну пропонує, ніби вона собака якась. Каже, що там найсмачніше, нікому не дала, для «Оленки своєї» залишила

— Оленко, а може, млинчиків? — лагідно спитала бабуся, зазираючи дівчині в очі. — Ні, дякую, — ледь чутно відповіла…

6 місяців ago

— А що? Ти навіть нічого не приготувала? Ні салатика, ні мʼяска? Навіть елементарно чаю не заварила? Ти ж у нас господиня, Оленко! Свекруха тут же вставила свої «п’ять копійок»: — Я, звісно, все розумію, але ми ж не чужі люди. У такий день можна було б і постаратися, порадувати близьких. Жінка має бути гостинною, навіть якщо не чекала

Я завжди, знаєте, з якоюсь тихою ненавистю чекала свій день народження. Не тому, що роки рахувала чи старості боялася —…

6 місяців ago

— У дитинки батько є, між іншим. Твоїй доньці її не вітром надуло, — відрізала Валя. Але родичі з того боку теж не бідні. У них трикімнатна квартира, але брати до себе майбутню невістку вони не хочуть. Бо знають: якщо заберуть, то й молода сім’я, і немовля повністю впадуть їм на плечі

Знаєте, Валентина — жінка рішуча. У неї все по поличках, усе до ладу. І зараз вона стоїть на своєму так…

6 місяців ago

— Сашко сам мені і картопельку смажив, і котлетки крутив, годувальник мій… Сидів поруч, то сільничку підсуне, то чаю піділлє. А Тишко — ну точнісінько як він. Спить на його половині ліжка, лапи на мене покладе по-господарськи… Кіт, а веде себе як справжній мужик!

Те, що кота треба забрати, ні в кого й сумніву не виникло. Світлана Петрівна мала лягати до лікарні — той…

6 місяців ago
Show more Posts
Show previous Posts