Бабуся набрала кредитів, а розплачуватиметься тепер мені, оскільки я живу зі своєю бабусею у маленькому місті, їй 73 роки, батька ніколи не знала, мати мене покинула, вийшла заміж за іноземця та поїхала, коли мені ще було 5 років і я залишилася зі своєю бабусею, яка мені замінила матір

Бабуся набрала кредитів, а розплачуватиметься тепер мені. Цілком несподівано я опинилася в безвихідній ситуації. Дуже потрібна порада, бо не маю близьких подруг чи родичів, хто б мене зрозумів і підтримав. Мені 35 років, я живу зі своєю бабусею у маленькому місті, їй 73 роки. Батька ніколи не знала. Мати мене покинула, вийшла заміж за іноземця та поїхала, коли мені ще було 5 років.

Мати зв’язок із нами не підтримує. Я взагалі не знаю, чи вона жива, і де саме знаходиться. Мене ростили дід із бабусею. Дідуся не стало 10 років тому, з того часу я доглядаю бабусю. В останній рік у мене виникли проблеми зі здоров’ям. Мені зробили операцію. Сплатила бабуся, як вона сказала із накопичень. У лікарні я провела три місяці, вийшла зовсім недавно.

Працювала я аптекарем, звісно, що втратила своє місце через тривалу хворобу і відновлення. І ось учора бабуся мені зізналася, що брала кредит на мою операцію. Потім, поки я лежала в лікарні, вона взяла ще кілька кредитів, щоб було чим оплачувати перший кредит. Вона потрапила у боргову яму. У результаті на ній висять 4 кредити на 40 тисяч гривень.

Я в жаху. Для мого міста це величезні гроші. Якби я тільки знала правду, то й на операцію не пішла б. Особливої життєвої потреби не було. Я не уявляю, як мені виплатити ці кредити. У мене раніше зарплата була 15 тисяч гривень. А щомісячний платіж становить приблизно 3000 грн.

Я дуже вразлива за вдачею людина, панікерка. Проплакала всю ніч, дізнавшись про кредити та реальний стан справ. Хоч борг і не мій, а бабусин, саме мені тепер це вирішувати. Хоча, не розумію, як банки не посоромилися давати кредити  жінці похилого віку.

Бабуся виглядає молодо і навіть працює прибиральницею в супермаркеті поряд із нашим будинком. Вона сказала, що збрехала про свої доходи і так їй видавали кредити. Я зламала собі всю голову, вирішуючи, як мені жити далі.

Боюся, що навіть радикальними методами не позбудуся кредитів. Продавати бабусину квартиру? Соромно зізнатися, але боюся, що мені для цього не буде сил. Мене запросто обдурять, а бабусю тим більше, якщо продавати самій. Страшно нарватися на шахраїв під час продажу.

А якщо найняти рієлтора, то йому треба буде багато заплатити. В нас і так кредити та й де потім жити? Сама я не змогла влаштувати особисте життя. У мене зайва вага та багато комплексів, дитячих травм. Тож я поставила на собі хрест. З чоловіками ніколи не було стосунків, дітей ніколи не хотіла. Жила собі скромно, працювала аптекарем. І зовсім мене не турбувало моє життя. А тепер не знаю, як жити, і що робити. Дуже шкода бабусю. Якщо щось зі мною станеться, як вона буде без мене. Не знаю, як знайти хоч якийсь вихід у такій ситуації.