Батьки нас із сестрою майже не виховували, вони були зайняті кар’єрою. З нами жила бабуся, їй ми й завдячуємо всім.
І ось я вже сама мати трирічного сина. Батько і мама запропонували допомагати мені з дитиною.
Живемо ми разом за містом у приватному будинку. Домовилися, що після роботи батьки йдуть на свою половину будинку, а ми займаємось дитиною та відпочиваємо.
Спочатку так і було, але потім мама почала вважати себе господинею і почала всюди втручатися. Постійно командує, каже, чим я маю годувати дитину, у що одягати, куди з нею піти погуляти.
Мого чоловіка це дуже дратує, як і мене. Син похвалився, що їв з нами в кафе морозиво, ми наслухалися від мами, як це шкідливо для дитини.
Таке враження, що це її дитина, а не наша. Сваритися не хочеться, все-таки мати дуде любить онука. Але я не можу припустити, щоб бабуся була для нього на першому місці.
Мама не хоче нічого чути, навіть батько вже робив їй зауваження, що вона надто багато часу проводить у нас, а не вдома. Як сказати, щоб не образити маму?
Інакше буде конфлікт із чоловіком, він вже постійно про це каже.
Я не хочу сваритися з батьками, але так продовжуватися більше не може. Що можна зробити в цій ситуації?
— Мамо, ну чесне слово, ти ж могла б іноді... ну, не приходити. Просто посидіти…
— Опинилася я зараз між двох вогнів, — гірко зітхає Катерина в розмові з подругою.…
Хоч якою б довгою та лютою не була зима, а вона потихеньку відступала. Ще трималися…
Олена стояла біля плити в тиші ранкової кухні. На ній була м’ята піжама, волосся недбало…
Коли Наталка зібралася заміж за хлопця з села, батьки спочатку дуже переживали і навіть намагалися…
— Ну так, я у вас гроші брала, — нахабно зиркнувши, заявила Зарина своїй невістці.…