Батьки вирішили переписати квартиру на мого брата, згодом він їх вигнав, і вони попросилися жити до мене

У нас із молодшим братом різниця всього на рік. Але якось вийшло, що його завжди любили, а мене ненавиділи. У батьків нас лише двоє дітей, я старший. Здебільшого нас завжди виховувала мама, а тато працював і їхав у відрядження. І в неї улюбленець завжди був брат. У батька теж – він завжди мріяв про сина.

У нас була тоді двокімнатна квартира та великий коридор. І так сталося, що Олексію дісталася одна кімната, батькам друга, а мені спеціально зробили кімнату на два метри (коридор був 13) і я там жила. По суті, там була лише полиця, прибита до стіни, та ліжко.

Ще братові все дозволялося та купувалося. Йому варто було лише зайти в магазин іграшок – і він отримував усе, що забажає. Я ж про це могла лише мріяти. Увага на мене не зверталася, тому що все приділялося улюбленому синочку. Так і мешкали.

А потім, коли ми були повнолітніми, все майно переписалося на брата. Мені місця не знайшлося, але все розумію, квартира батьків, що хочуть, те й роблять.

Я з’їхала від них в інше місто, пішла до університету та влаштувалася на підробіток. Пізніше вийшла заміж та народила дитину. У мене було звичайне сімейне життя.

Потім мати та батько подзвонили мені і сказали, що дому вони більше не мають. Виявилося, що Олексій виселив батьків із квартири, оскільки його нова дівчина була проти спільного проживання.

Але я знала, що якщо вони житимуть у мене, то почнуться свої порядки та правила, як у дитинстві. Тому я запропонувала зняти квартиру та все сплатити. Але мене обізвали невдячною хамкою. Більше я зі своєю родиною не спілкуюсь. Підкажіть, будь ласка, що робити? Буду дуже вам вдячна.