Брату залишила бабуся квартиру, гроші давала, мама тоді мені компенсувала різницю, у квартиру брат потім із дружиною пішов, а мені побільшало місця в нашій, потім я з моїм чоловіком його та нашу квартиру обміняли на велику, мама моя з донькою допомагала, брат, маючи квартиру від бабусі, від своєї частки у маминій квартирі відмовився

У мене було так, бабуся любила лише брата. Йому цукерки, горіхи, мені нічого. Брат хвалився, але потім ділився. Мене це ніколи не зачіпало, ні в дитинстві, ні потім.

Брату залишила бабуся квартиру, гроші давала, мама тоді мені компенсувала різницю. У квартиру брат потім із дружиною пішов, а мені побільшало місця в нашій.

Потім я з моїм чоловіком його та нашу квартиру обміняли на велику. Мама моя з донькою допомагала. Брат, маючи квартиру від бабусі, від своєї частки у маминій квартирі відмовився.

З братом були чудові стосунки все життя. Але до лікарні перед тим, як не стало бабусі лише брат пішов, я ні. Любові до бабусі не було.

Головне щоб батьки дітей однаково любили. В нас так. Все-таки для дітей головні — батьки та брат/сестра. Бабусі та дідусі не такі важливі.

Нехай бабусі та дідусі люблять, кого можуть, якщо хоч когось люблять, уже добре. Дітям багато любові не буває, але батьківського та брата/сестри достатньо. А ось любов від бабусі – це приємний бонус.

Нерозумно її позбавляти нехай і одну дитину. Одному буде від їхньої любові краще. І якщо одному щось залишать у спадок, то іншому батьки допоможуть більше.

Навіть якщо тільки одному квартиру залишать, другий не ревнуватиме, а буде радий за брата чи сестру. Бо це не батьки і брат чи сестра не винні, що їх любили, а іншого ні.

Головне любов в сім’ї. А це батьки та їхні діти та любов між братами та сестрами. А на неї бабусі не впливають – це точно.

А ви що думаєте? Чи близькі вам мої роздуми щодо любові від бабусів та дідусів?