Буквально наприкінці минулого року у нас відбувся величезний конфлікт, і чоловік вчинив так само, як і я 15 років тому, він просто пішов, грюкнувши дверима і відірвався на повну з іншою, она колега із роботи, у неї шлюб розвалюється її чоловік іде до іншої, і ось мій чоловік два дні жив із нею і практично не вилазив із її ліжка

Моя зрада сталася, коли ми з чоловіком ще зустрічалися. Ми з ним сильно посварилися і я, образившись, пішла з подругами на концерт. Крім подруг, там ще були і хлопці. Після концерту ми гуляли набережною. Пили напої і в результаті я прокинулася вранці в ліжку з іншою зовсім незнайомою мені людиною.

З майбутнім чоловіком на той момент розійшлися, і я насамкінець йому все розповіла. Не знаю, як він усе пережив. Через пів року ми з ним зійшлися знову. Обидва багато проаналізували і зрозуміли, що любимо одне одного. Далі були ще рік зустрічей та диких ревнощів. Образи з боку чоловіка, а після шлюбу, як мені завжди здавалося, щасливе сімейне життя.

У нас троє дітей, шлюб був міцним і люблячим, я завжди так думала. Але, мабуть, не все було гладко. Буквально наприкінці минулого року у нас відбувся величезний конфлікт, і чоловік вчинив так само, як і я 15 років тому. Він просто пішов, грюкнувши дверима і відірвався на повну з іншою.

Вона колега із роботи. У неї шлюб розвалюється її чоловік іде до іншої. І ось мій чоловік два дні жив із нею і практично не вилазив із її ліжка. Розкрилося все безглуздо. Він повернувся в сім’ю, але відразу ж заявив, що винним себе не відчуває, пробачення не збирається просити і ще сказав, що тепер ми квити. Мою зраду він так і не пробачив і не забув.

Нині ми живемо разом, але стосунки зіпсувалися. У чоловіка до мене якась неприязнь. Винен він, але з усього його виду видно, що він винною вважає мене і йому зі мною, м’яко кажучи, незатишно і неприємно. Я не можу зрозуміти всього, що відбувається, 15 років все було добре і здорово, а тепер раптом згадав мою зраду, виправдався нею і верне обличчя від мене.

Що тепер робити з усім цим, я не знаю. Мені теж він неприємний після іншої, але я розумію, що в цьому справді є і моя вина. Я намагаюся працювати над собою, над нашими стосунками. Я багато чого усвідомила, але він навіть не намагається щось змінити. Чи є сенс намагатися щось виправити, чи це вже кінець?