Життєві історії

– Семен сказав, що по акції купив банку ікри, випадково. Подумав, що дешево, от і взяв. Свято скоро, от Світлана Сергіївна відкриє й поласує. – Ага. А вона дзвонить мені сьогодні зранку й щебече, що, мовляв, бутербродиком пригостилася з ікрою на сніданок. Не дочекалася вона свята. Їсть уже! Я там і сіла де стояла. Весь настрій зіпсувала! А мені? Мені – ікру?

– Можете нічого не купувати. Грошима віддайте, – заявила свекруха. – Як грішми? Постривай. За що віддати? – отетерів чоловік.…

1 рік ago

На вихідних до до борщу Уляна бездумно багато нарізала сала домашнього, що її батьки від бабусі з села привезли. От уже від кого-кого, але від чоловіка Тамара Ігорівна не чекала такої спритності. Поки вона цього не бачила, Олег Вікторович уминав величезний окраєць чорного хліба зі шматочками сала, присьорбуючи борщ і мало не стогнучи від задоволення

— Ви не уявляєте, як я рада, що наші діти побралися, — обійнявши Тамару Ігорівну, усміхалася сваха. Поруч стояв батько…

1 рік ago

– Ви хочете забрати подарунок? Хіба так роблять? – стримуючи гнів, процідила вона. – Чому б і ні? У вас вони все одно лежатимуть без діла, – незворушно відповіла Вікторія Василівна. – За це я дам Златі дві тисячі. – Сережки коштували набагато дорожче, – не стримавшись, заперечила Марина

– Квіточко моя, який подарунок ти хочеш на свій день народження? – бабуся посадила десятирічну онучку на коліна. – У…

1 рік ago

У бабці за підсумком 1/6 частина частки в праві, а вона жити прийшла: “Маю право, якщо вважаєте, що мені вітальні забагато, готова спати в найменшій кімнатці, комуналку платитиму, холодильник у мене свій”

— І що ж, ти все ж таки здалася? - запитує сусідку Євгену, - Звичайно, важкувато, але, думаю, грошей вам…

1 рік ago

— Валю, – тим часом продовжувала Олександра. – У тебе ж залишилися гроші від продажу батьківського будинку. Позич мені двісті тисяч, я поступово віддаватиму тобі. Кредит брати не хочеться, відсотки там величезні, сама розумієш. А тобі віддаватиму поступово з пенсії. Виручиш? Так хочеться Вітюшку порадувати. Усе-таки тридцять років хлопцеві

Валентина Андріївна та Олександра Павлівна дружили вже багато років і, здавалося, ніщо не могло зруйнувати їхню дружбу. Познайомилися жінки, коли…

1 рік ago

— Ну, що ж я, баба отака стара, червону куртку вдягну? — Не хочеш червону, подивися бежеві тони, або ось, дивись – блакитна. Світлий одяг освіжить твоє обличчя. А якщо до неї джинсики підібрати… — Та які джинсики! Ти що? Засміють… — Мамо, це твоє життя – твої правила. Хочеш бути старою – будь. А можеш отримувати задоволення й від свого зовнішнього вигляду, а там, дивись, і мрії з’являться. А мрії відсувають старість

— Та посидь ти з нами, Лідо, ну куди помчала? – у сірому пуховику й бордовій хустці на лавці сиділа…

1 рік ago

— І знаєш що? — продовжувала Зінаїда, не помічаючи, як зблідло обличчя господині. — Мама ж до останнього сподівалася, що дітей у вас не буде. Казала… — Завтра вранці ти їдеш, — раптом тихо, але чітко сказала Ірина. Зінаїда отетеріла. — Що? — Я викличу таксі. Потяги ходять часто, квиток поміняєш на вокзалі. — Та ти здуріла! — гостя схопилася, розплескуючи рідину з бокалу. — У мене квиток тільки через два тижні

Щойно Ірина Миколаївна зробила останній ковток кави, до кімнати ввірвалася донька Катруся, навіть не спробувавши зняти взуття. — Мамо, ти…

1 рік ago

— Підростете, – сказала свекруха, – будете до нас за сонцем їздити. Літо в селі – краса. Та ти не думай, у нас село просто зразково-показове. Я ні крапельки не шкодую про переїзд. Квітник розкішний, газон, грядки. Ми з чоловіком, прямо як молоді, вечорами за ручку на річку ходимо

Мій чоловік зі столиці, а я зі Львова. Зустрілися випадково 7 років тому. Чоловік приїхав із приятелем на новорічну екскурсію,…

1 рік ago

— Ти що, готуєш капусту? – скривившись, запитала Соня. — Так, за новим рецептом! Тобі точно сподобається. Софія похитала головою. Усе своє життя вона бореться з мамою через цю капусту! Соня її не переварювала. Точніше, організм їй пручався

— Привіт, моя люба, ну як твоє сімейне життя? — Усе добре, – обережно відповіла Соня. Мамі ж дай тільки…

1 рік ago

Ти вибач, мамочко, ти мене вчила іншим допомагати, а сама завжди була сильна, красива! Ну я й звик, та ти в мене й зараз найкрасивіша, мамо! – Антон обійняв Валентину Висилівну

Вночі вона знову не спала. Ноги так крутило, що не знала, куди їх тільки подіти. Ходила, розтирала, мазала мазями, але…

1 рік ago
Show more Posts
Show previous Posts