Життєві історії

— Ксюшо, це що таке? Ти що, викинула мамині солоні огірки? — Васю, ну звісно, – зітхнула Ксенія. – Вони давним-давно забродили… І м’які. Їх же їсти неможливо… — Ну нічого страшного. Викинула б ті, які зверху, решту можна було б помити і все. Нічого, ми з мамою їли здуті банки, і живі-здорові. А тут просто трохи постояли. Не можна ж так із продуктами, Ксюхо, вони грошей коштують

— Ксюшо, це що таке? Ти що, викинула мамині солоні огірки? — Васю, ну звісно, - зітхнула Ксенія. - Вони давним-давно…

2 роки ago

— Анюто, може все-таки до нас? – не відступала Ірина. – Діти ялинку прикрашають, тато обіцяв свій фірмовий холодець… — Не можу, правда. Я вже пообіцяла. — А може, з цією твоєю Мариною до нас приїдете? Місця всім вистачить. — Ні-ні, там ціла компанія збирається, все вже сплановано… Ганна майже не брехала – компанія справді збиралася. Тільки не в якоїсь міфічної Марини, а в її колеги Світлани. І Ганну туди, звісно, ніхто не кликав. Та й з чого б? У магазині вона працювала всього чотири місяці, толком ні з ким не зблизилася

— Ганно, так ти до нас на Новий рік прийдеш? - сестра Ірина поправила шарф і з надією подивилася на…

2 роки ago

– Мій чоловік Федір збудував будинок, справжній палац, на два поверхи, з верандою, балконами і навіть двома входами. Я тоді дивувалась, навіщо різні входи, а він пояснив, що для синів – у нас їх двоє було

– Мій чоловік Федір збудував будинок, справжній палац, на два поверхи, з верандою, балконами й навіть двома входами. Я тоді…

2 роки ago

Їхній роман тривав уже 2 місяці, коли син із нареченою прийшли до мене на чай і повідомили новини. Вони збиралися побратися, і, виявляється, Ольга чекає дитину … від іншого чоловіка

Мій син закохався, і я була щаслива, поки не дізналася, що моя майбутня невістка чекає дитину від іншого. Раптовий дзвінок сина…

2 роки ago

– Антоніну Петрівну я трохи знаю, але її позавчора відвезли до лікарні, «швидкою», я поверталася з роботи, коли її виносили на ношах з під’їзду

Ірина поспішала на роботу, вибігла з квартири і мало не спіткнулася через хлопчика. Він спав у неї під дверима. Ірина…

2 роки ago

Минулого року саме через симпатичні прихватки, куплені для мами чоловіка (своїй мамі набір рушників подарувала), сестра жорстко висміяла дружину брата. Прямо при матері, у момент дарування, коли ввечері 1-го січня вони зібралися всі у мами чоловіка. — Ой, ну я так і думала. Милі прихватки за 3 копійки, брате, тобі не соромно? Чи невістка з любов’ю вибирала? – розреготалася Ірина, увігнавши в фарбу і матір, і брата з його дружиною

— Найбільше прикро, що вона сама, як окрема одиниця, нічого з себе не представляє, - вважає Ірина. - Середній фахівець…

2 роки ago

— А що я, Сергію? Старість як старість, нікому не дано її уникнути. Ноги ось майже не бажають мене слухатися, навіть по квартирі майже не можу пересуватися. І пам’ять іноді підводить. Ось і всі мої болячки. В інших гірше буває, тож я не скаржуся. А ти надовго повернувся? — Ні, Анастасія Павлівна, через три години потяг у мене. Не міг вас не побачити, так хотілося сказати вам спасибі! За все те, що ви зробили для мене, за ваше розуміння, людяність, за те, що вірили в нас, телепнів

— Чоловіче, а ви до кого? Із-за дверей сусідньої квартири визирнула дівчина, на вигляд років п'ятнадцяти, з обличчям усипаним веснянками.…

2 роки ago

— Привіт моя люба! А в нас тобі подаруночок, те, що ти хотіла! І для всіх подарунки, Максиме, діставай! Артему ігрова приставка, Даринці – кухня для ляльок, а для Емми … планшет! Ну що, усім сподобалося? Ну і солодощі з купою мандаринів звісно, від тітки Віки та дядька Максима. — Дякую-ю-ю-ю! – хором радісно дякували Артем і Даринка. Тітка Віка завжди їм гарні подарунки привозила. Тільки Емма засумувала, але намагалася не подавати виду

— Тітонько Таню, а мама сьогодні приїде? - племінниця Тетяни маленька Емма зранку була засмучена. — Не сумуй, приїде звичайно!…

2 роки ago

– Ну, проходь. Не розумію, а чого ти здоров’ям мого чоловіка цікавишся, ти взагалі хто? — Люся вказала рукою на кухню. – Туди проходь. Дівчина присіла на край кухонного куточка, дістала хустинку з кишені і витерла піт з чола

– Доброго дня, тут Олексій живе? – Так... А ви з якого питання? – Ви його мати? – Я?! Дружина! Дівчино, ви…

2 роки ago

Кафе було маленьким, але дуже затишним і, швидше, нагадувало милу старовинну різдвяну листівку. Вікна та стіни прикрашали святкові гірлянди. У кутку стояла невисока, але дуже красива ялинка в кольорових блискучих кульках і дзвіночках. На кожному столику – витончені кручені свічки. За склом вітрини, серед найрізноманітніших тістечок, десертів і цукерок – витончена марципанова табличка з написом «Тільки для тих, хто чекає на дива»

Останній робочий день Ольги, в році, що минає, не задався із самого початку. Вранці, дорогою на роботу, вона послизнулася на…

2 роки ago
Show more Posts
Show previous Posts