Життєві історії

– Дурна ти, Ірко! Ось побачиш, пошкодуєш ти про це, дуже пошкодуєш. Такого чоловіка ти урвала чудового, а тепер розкидаєшся! Підберуть, оком моргнути не встигнеш. Потім лікті кусатимеш

– Дурна ти, Ірко! Ось побачиш, пошкодуєш ти про це, дуже пошкодуєш. Такого чоловіка ти урвала чудового, а тепер розкидаєшся! Підберуть,…

2 роки ago

– У сумці проїзний і гроші, а ти Ігорю з нею вчора дозволила грати, – продовжував засмучений батько, – Я бачив, як він потяг її до вашої кімнати

– Рито, дитинко, поверни мені, будь ласка, сумку! – Тату, я її не брала, не чіпляйся до мене, на роботу час! – У…

2 роки ago

— Заметіль! Сергію, це ж чудово! Я обожнюю заметіль! Я знаю її! Брат подивився на мене, як на божевільну… — Це як «знаю»? — Дуже просто! Коли починається хуртовина, треба не боятися її. Стати треба ось так – піднявши вгору руки і відчути її силу! Хуртовина покружляє навколо тебе, побачить, що ти її не боїшся, віддасть тобі частинку своєї сили і полетить далі. Спробуй, це легко!, – і я показала братові, як треба зробити. — Пішли бігом! Поглянь, навколо вже нічого не видно, тільки твоя біла хуртовина! – Ні позаду не видно села, ні попереду! І дорогу замітає

Різдвяний святвечір. Що для мене ці два слова? Які думки і почуття я відчуваю в цю ніч...? Спогад із дитинства…

2 роки ago

Тимофій не зрозумів спершу, звідки цей звук дзвінкий, а з комори вийшов із вилами, дивиться, а на одному зубці каблучка Марії сріблиться. Знайшлася вона в цій копиці сіна, сама нанизалася, як на палець. Побіг він додому, навіть кульгавості не помічаючи. Батькам показує, а в самого сльози з очей, хоч і мужик здоровенний. — Я довго мовчав, – сказав батько, – усе чекав на знак якийсь. Думав, буде знак, зішлю його до Марії без розмов. А коли ні, значить так тому і бути. А тут ось що! Знак, та ще й який, та в Святвечір

Ця історія, можливо, і знайома комусь. Але розповісти її хочу саме на Святвечір, коли вона і сталася, а точніше, щасливо…

2 роки ago

На місто опускався вечір, коли Тетяна вийшла з дому і попрямувала до зупинки. Вони домовлялися з подругами, що зберуться разом у ніч напередодні Різдва. Світлана зі сміхом говорила, що потрібно обов’язково поворожити на судженого. Тетяна не вірила в усі ці ворожіння, а ось зі Светою та Олею побачитися хотіла. Давненько вони не зустрічалися, у всіх свої справи і турботи

На місто опускався вечір, коли Тетяна вийшла з дому і попрямувала до зупинки. Вони домовлялися з подругами, що зберуться разом…

2 роки ago

– Та яка різниця? Адже все одно це буде наша дитина. – сяяла я. – Ні! Дівок мені не треба, – відповів чоловік

– Я увійшла з дитиною на руках у порожню квартиру, і мені захотілося плакати. Перш ніж так гостро виявляти свої…

2 роки ago

— А тепер я розумію – справа не в розкладі. Річ у любові, яку ми даруємо одне одному. У дрібницях, з яких складається щастя. — Ти дивовижна мати, Мариночко. І дружина. Я так рада, що Андрійко зустрів тебе. Андрій повернувся пізно ввечері. Відчинив двері своїм ключем і завмер на порозі. З квартири пахло хвоєю, корицею і ваніллю. У напівтемряві мерехтіли маленькі ліхтарики на підвіконнях, відкидаючи химерні тіні на стіни

Марина стояла біля вікна, розглядаючи сніг, що падав. Перший у цьому грудні. М'які пластівці повільно опускалися на землю, вкриваючи сірий…

2 роки ago

— Мені нічого не треба. Тільки ти одужуй, дідусю. — Це вже як вийде. А якщо що, ти не плач. Знай, не люблю я це. Не гнівай мене. Так от. Будинок майже розвалився. Город? А що ти одна з ним зробиш. Тож ти одразу, як отримаєш спадок – продай. А тут, – він простягнув їй картку, на якій вона побачила своє ім’я. – Я зібрав тобі. Нема чого по чужих кутках поневірятися. На перший внесок вистачить. Просто зараз і займися. Я хочу за життя дізнатися, що ти влаштована

— Тетяно, ти де? Ми з мамою чекаємо на тебе, чекаємо. А тебе все немає, - почула Таня нетерплячий голос…

2 роки ago

Зрештою, коли Яна на повному серйозі почала домовлятися з Олею щодо навчання тієї приготуванню правильної їжі і вимагати від неї, а особливо від Юри негайного вступу до їхнього товариства і змін у своєму світогляді, Юра встав з-за столу, буркнув: «Я освіжитися, ненадовго!», і попрямував у бік туалетних кімнат

За вечерею Оля сказала чоловікові. — Юрчику, ти на суботу нічого не плануєш? — Та ні, зая, нічого начебто. А…

2 роки ago

До Ані раптом підійшла повненька дівчина: – Ой, ви новенькі, яке маля у вас! Давайте я подивлюся за вашим малюком, а потім і ви мені допоможете! У нас тут усі одне одному допомагають! А ще щовечора ми влаштовуємо концерт самодіяльності! Ось ви чим займаєтесь? Співаєте, танцюєте?

– Нарешті приїхали! – Аня вилізла з таксі, в якому її захитало, і почала жадібно пити вже теплу воду з пляшки.…

2 роки ago
Show more Posts
Show previous Posts