Через буквально пару тижнів новий залицяльник натякнув на те, що моїх дітей можна віддати чоловікові та планувати «своїх», його теж послала, сказавши, що я вже маю своїх дітей, у результаті таки зійшлися знову з чоловіком, змінився він кардинально: і увага, і подарунки, і близькість чудова, все в ажурі, як кажуть

Одружені з чоловіком 7 років, двоє дітей – шість і три роки. Рік тому дізналася, що чоловік зрадив з найкращою подругою.

Подругу послала, з чоловіком була серйозна розмова, де було з’ясовано, де він незадоволений, а де я. Вибачила, домовилися виправлятися.

Його вистачило на три місяці, і знову все по-старому. Працював допізна, ніякої уваги, жодного спільного проведення часу, нічого. Думала, потерплю.

У результаті знову зрада. Пішла від нього, за мною почав доглядати чоловік і ми з ним зійшлися.

Про це дізнався чоловік, почав закочувати скандали. Знову послала його, сказала, що ми вже розлучилися.

Через буквально пару тижнів новий залицяльник натякнув на те, що моїх дітей можна віддати чоловікові та завести «своїх». Його теж послала, сказавши, що я вже маю своїх дітей.

У результаті таки зійшлися знову з чоловіком. Змінився він кардинально: і увага, і подарунки, і близькість чудова, все в ажурі, як кажуть.

Але за пів року, що разом, 5 разів палився на тому, що домовлявся з дівчатами про зустріч, і щоразу так боляче, що сил просто немає. От і не знаю, що робити.

Люблю його дуже, знову всі почуття спалахнули, і все в нас добре, і діти щасливі, але він намагається гуляти. Боюся, що з часом все стане так само, як було до мого відходу.

Та й те, що зраджує, дуже принизливе для мене. Що б ви робили у такій ситуації?