Чоловік моєї мами – альфонс. Він заробляє 10 тисяч, не може навіть забезпечувати мене, сестру та мою маму. При цьому вони народили двох дітей (я та сестра). Тому мама не може розлучитися, тому що ми живемо в будинку, який колись купила батькові його матір, будинок записаний на нього.
Мені та мамі дуже, дуже важко. Мама працює теж за копійки, бо свого часу він заборонив їй вчитися, здобути вищу освіту, і влаштував на роботу в кафе, де вона заробляє тисяч 11 із чимось. Тоді ж вона дізналася, що чекає дитину другий раз з різницею у 3 роки.
Дитину вона звичайно, не планувала, але чомусь не позбавилися від неї. Мама дуже втомлюється, грошей не вистачає, живемо на мамині копійки. Вона любить мене, але я розумію, що з таким альфонсом жити дуже важко і тягнути на собі двох дітей.
Також мама для батька як безкоштовна служниця. У нього жодної поваги ні до мами, ні до мене. Мене він взагалі ненавидить, а матір’ю користується. Вона обслуговує його і нас, весь побут та готування на ній. І це після роботи і навіть у вихідні та у відпустках.
Я його ненавиджу. Також він поводиться, як злий тиран, особливо до мене, постійно знецінює, загрожує, ображає, все контролює, кричить, одного разу образив, коли мами не було вдома, я його ненавиджу за це. І мама також.
Але вона нічого не може зробити. Пам’ятаю, коли ми з сестрою були маленькими, він мав шалений погляд, і він давав ляпаса. Я хотіла йому відповісти, але побоялася.
Мама теж хоче розлучення, але йти нікуди. Мені 15 років. Моїй сестрі 18, але вона теж ненавидить мене і мою маму, постійно погоджується з батьком, така сама, як і він. Вона також не працює. Що мені робити? Мені дуже погано.
— Валю, ти де? Цілий день телефоную! Чому слухавку не береш? — Голос Надії Петрівни…
Бабуся не встигла: двері автобуса зачинилися, і він плавно рушив від зупинки. І тут же…
Давно це було. З дитинства пам’ятаю Олексія. Коли приїжджала до бабусі в село, то Льошка…
— Батьки Максима, якому пʼять років, будь ласка, підійдіть до центральної стійки інформації, — гучно…
— Олечко, донечко, я тебе прошу, — мама присіла біля Олі навпочіпки. — Нам треба…
Над Валею в училищі насміхалися всі. На фізкультурі повненька, рихла дівчина не могла ні гімнастичні…