Чоловік про мене добре піклується, особливо фінансово, але стала помічати, що він доволі часто дивиться на інших жінок, мене це дуже ображає

Щось я зовсім заплуталася в собі, мене «штормить» не можу заспокоїтись, «каша» в голові. А тепер усе гаразд.

Мені 38 років, а чоловікові 47 років. У кожного це не перший шлюб.

Вісім місяців спільного проживання з них 2 місяці у шлюбі. Справа в тому, що від початку наших відносин я помітила, що він постійно пильно дивиться на дівчат, якось не особливо надавала цьому значення оскільки на той момент не відчувала сильних почуттів до нього.

Але останнім часом мене це сильно напружує, я йому якось натякнула на його «глядалки» він начебто став менше це робити, але я розумію, що причина не в тому, що він дивиться, а в тому, що мені здається, що він мене не кохає, я не настільки гарна для нього.

Через це у мене з’явилися ревнощі та недовіра. Він мені не говорить про кохання, хоча ставлення до мене хороше, у побутовому та фінансовому плані проблем немає, все чудово.

У ліжку теж все чудово. Ось тільки я не розумію, чи може він емоційно холодна людина по життю або це холод тільки в мій бік.

Іноді складається враження, що я просто зручна у всьому. Я його дуже кохаю, але після «сеансу» його «глядалок» у мене виникають усі погані почуття — ревнощі, недовіра, розчарування тощо.

Не почуваюся коханою, потрібною. Я одразу закриваюсь у собі, мені не хочеться ні бачити людину, ні розмовляти з нею, а втекти. До сліз прикро.

Я намагалася не звертати увагу на це, але коли це відбувається, мене «накриває» з новою силою. На тлі цього знижується самооцінка, і опускаються руки будувати стосунки, відчуваю розчарування та образу.

Не знаю, як бути далі. Не можу не зважати на це, не можу довіряти такій людині, а без цього не уявляю нас разом. Найвірніша порада, мабуть, поговорити з ним відверто, але на тлі недовіри йому не можу і відкритися, боюся, розревуся і тільки все зіпсую.