Чоловік був ревнивий. Все моє життя було під постійним контролем. Батьки наполягали на розлученні, коли побачили, що він мене ображає, але я все терпіла, сподівалася, що він отямиться.
Після народження дитини дізналася про зраду чоловіка. Він і не приховував, що є коханка, сказавши, що він чоловік, а отже, чим більше залишить потомства після себе, тим краще. Але ж ми живемо в сучасному світі!
Коханка теж народила дитину, але його вигнала, мабуть, показала свої ревнощі. Я ж розлучилася, але продовжую з дитиною жити разом із чоловіком, не хочу переїжджати в однокімнатну квартиру до батьків. Хоча вони не проти, постійно бояться за мене.
Колишній чоловік намагається помиритися, але в мене, крім огиди та зневаги до нього, нічого немає. Вчора він навіть намагався схилити мене до близькості, але я вигнала його зі своєї кімнати.
Спочатку він нібито прийшов до дитини, а виявилося, що він мав інше на думці. У цієї людини немає ні сорому, ні совісті, йому все одно з ким спати. А за свою зраду навіть не вибачився. Потім він почав кричати, що я теж йому зраджувала, вигадував на ходу різні історії, що бачив мене з коханцем.
Нерви вже на межі. Дуже шкодую, що народила дитину від такої людини та тепер пов’язана з ним на все життя.
— Мамо, ну чесне слово, ти ж могла б іноді... ну, не приходити. Просто посидіти…
— Опинилася я зараз між двох вогнів, — гірко зітхає Катерина в розмові з подругою.…
Хоч якою б довгою та лютою не була зима, а вона потихеньку відступала. Ще трималися…
Олена стояла біля плити в тиші ранкової кухні. На ній була м’ята піжама, волосся недбало…
Коли Наталка зібралася заміж за хлопця з села, батьки спочатку дуже переживали і навіть намагалися…
— Ну так, я у вас гроші брала, — нахабно зиркнувши, заявила Зарина своїй невістці.…