Часто чую від подруг, що їхні чоловіки усі погані. У моєму житті було не так багато чоловіків, і жоден з них не був таким.
І кожному з них я вдячна за досвід, позитивні емоції та той час, який ми провели разом. Можливо, мені пощастило, а, можливо, все тому, що я ніколи не дозволяла собі відгукуватися про «свого» чоловіка погано.
Чоловік взагалі для мене свята людина і не тільки тому, що і в хворобі, і в здоров’ї він завжди поруч, а ще тому, що це мій вибір, який ніхто не має права засуджувати та обговорювати. Щоразу, коли стосунки закінчувалися, я аналізувала, де я була не зовсім права, особливо якщо розставання було за ініціативою чоловіка.
Навіть після розставання ми могли мило посидіти у кафе чи піти разом на вечірку на честь його Дня народження. Я не влаштовувала істерик, була вдячна за чесність.
Дуже багато залежить від жінки, у всіх нас ті чоловіки, яких ми вибрали, у своєму виборі потрібно звинувачувати лише себе. Бо ми їх обираємо та приймаємо рішення залишатися разом чи ні.
Вікторія завжди вірила, що терпіння — то головна чеснота жінки. Її мама, людина м’яка та…
Вони лежали в палаті на лікарняних ліжках, що стояли зовсім поруч. Закинувши руки за голови,…
— Вісімдесят два роки, а все туди ж! Вона ж вдова, вільна птаха! От і…
— Я до неї більше не піду, — сказав Сашко, впустивши рюкзак біля порога і…
Про те, що бабусю переселили, Віка дізналася від сусідки. Вона, як і зазвичай, приїхала провідати…
— Ну, чого ти плачеш? — сусідка по палаті лагідно погладила її по голові. —…