Часто чую від подруг, що їхні чоловіки усі погані. У моєму житті було не так багато чоловіків, і жоден з них не був таким.
І кожному з них я вдячна за досвід, позитивні емоції та той час, який ми провели разом. Можливо, мені пощастило, а, можливо, все тому, що я ніколи не дозволяла собі відгукуватися про «свого» чоловіка погано.
Чоловік взагалі для мене свята людина і не тільки тому, що і в хворобі, і в здоров’ї він завжди поруч, а ще тому, що це мій вибір, який ніхто не має права засуджувати та обговорювати. Щоразу, коли стосунки закінчувалися, я аналізувала, де я була не зовсім права, особливо якщо розставання було за ініціативою чоловіка.
Навіть після розставання ми могли мило посидіти у кафе чи піти разом на вечірку на честь його Дня народження. Я не влаштовувала істерик, була вдячна за чесність.
Дуже багато залежить від жінки, у всіх нас ті чоловіки, яких ми вибрали, у своєму виборі потрібно звинувачувати лише себе. Бо ми їх обираємо та приймаємо рішення залишатися разом чи ні.
— Валю, ти де? Цілий день телефоную! Чому слухавку не береш? — Голос Надії Петрівни…
Бабуся не встигла: двері автобуса зачинилися, і він плавно рушив від зупинки. І тут же…
Давно це було. З дитинства пам’ятаю Олексія. Коли приїжджала до бабусі в село, то Льошка…
— Батьки Максима, якому пʼять років, будь ласка, підійдіть до центральної стійки інформації, — гучно…
— Олечко, донечко, я тебе прошу, — мама присіла біля Олі навпочіпки. — Нам треба…
Над Валею в училищі насміхалися всі. На фізкультурі повненька, рихла дівчина не могла ні гімнастичні…