Чоловік завжди заробляв більше за мене, і я вважала це природним. Але на мене були покладені всі побутові питання, чоловік не брав участі ні в чому, не допомагав, а лише вимагав, щоби все було зроблено вчасно

Чоловік завжди заробляв більше за мене, і я вважала це природним. Але на мене були покладені всі побутові питання.

Чоловік не брав участі ні в чому, не допомагав, а лише вимагав, щоби все було зроблено вчасно. Не дай боже не встигла прибрати чи приготувати!

Тоді я довго слухала, що я не ціную те, що маю, що я погана дружина та мати. Я крутилася, як білка в колесі, щоб догодити чоловікові, працювати та виховувати дітей.

Цього чоловік просто не помічав, вважав, що так і повинно бути. Діти відповідали йому тим самим.

Але все змінилося, коли мені запропонували іншу посаду у компанії.
Робота вимагала більше зусиль і часу, зате зарплата була навіть вищою, ніж у мого чоловіка.

Тут і почалися справжні проблеми у сім’ї. Чоловік спочатку казав, що в мене нічого не вийде, щоб я навіть не бралася за цю роботу та не ганьбилася у колективі.

Потім з’явилася заздрість, а з нею і злість, навіть ненависть. Чоловік одного разу сказав, що в сім’ї нічого не змінилося, я вдома не начальник, а домогосподарка і повинна все встигати.

Я відповіла, що більше почала приносити грошей, тому справедливо розділити обов’язки по дому на двох. Але чоловік категорично відмовився.

Далі почав замовляти їжу додому, коли пізніше приходила додому, а рахунок відправляти на моє ім’я. Але піцу він замовляв тільки для себе, діти чекали на мене або самі розігрівали вечерю.

Це при тому, що я все готую, треба лише взяти в холодильнику. Але ж чоловікові треба подати все готове.

Я згадую той час, коли він зробив мені пропозицію. Він сказав: “Ти ніколи не пошкодуєш, що вийшла за мене заміж”.

І ось через 12 років я шкодую, що пов’язала свою долю із цією людиною. Швидше за все попереду розлучення.