До 30 років в нього не стало батька і через деякий час дізнався, що його всиновили, це стало головною причиною всіх проблем, після цього зненавидів мати, став часто змінювати місця роботи, дуже конфліктний та дратівливий, себе вважає непогрішимим, а решту — винуватцями всіх своїх бід

У мене є друг. У дитинстві він був розпещений дефіцитними дорогими речами, йому багато дозволялося. У сім’ї у них у батька були проблеми з напоями, а мати ревнувала його до батька та постійно провокувала між ними конфлікти.

До 25-27 років він зміг отримати високооплачувану роботу та звик витрачати гроші. Знову міг собі дозволити гарні речі тощо.

До 30 років поховав батька і через деякий час дізнався, що його всиновили. Мені здається, що це стало головною причиною всіх проблем.

Після цього зненавидів мати, став часто змінювати місця роботи, дуже конфліктний та дратівливий. Себе вважає непогрішимим, а решту — винуватцями всіх своїх бід.

У 33 роки поховав матір, втратив роботу та засоби для існування. Декілька спроб отримати роботу. Але більше тижня на кожній із них не затримується. Причина звільнення – конфлікти.

Він вважає, що його незаслужено критикують, роблять зауваження тощо. Будинком та господарством займатися не хоче. Каже, що йому байдуже. Періодично заводить думки, щоб звести рехунки з життям.

Ситуація ускладнена залежністю від напоїв та паління. Крім того, що це все псує характер і здоров’я, на це все ще й грошей потрібно багато.

Хочу отримати пораду, як вчинити у цій ситуації. Кинути людину напризволяще не хочеться. За всієї сили його характеру, мені здається, він не впорається самостійно.

Та й своїх проблем він не помічає. Забув також згадати, що за кілька років він набрав кредитів, які повертати просто нема чим.

Як стимулювати людину знову захотіти жити? Як допомогти йому зберегти роботу? Як перемогти дратівливість? Просто руки опускаються!