Прожили 18 років у шлюбі, є двоє дітей. Останнім часом чоловік став приділяти мені менше уваги.
Хоча з роботи одразу додому начебто все гаразд і вдома робить все, про що попрошу, і гроші заробляє, і плани на майбутнє будує. Але стосунки вже не ті.
Близькісь раз на тиждень, бо ніби його змушують, а він робить цим ласку. Невдовзі люди почали говорити, що возить працівницю на роботу. Почала копатися.
До речі, телефон ніколи не контролювала. І з’ясувалося, що вони разом працюють і нібито це просто спілкування.
До цього близькості взагалі не було каже, ти мені стала, як мама і немає вже того бажання, як раніше. Виявилося, просто зраджував, а на двох сил немає.
Хотіла розлучитись, але попросив спробувати знову. Начебто все стало налагоджуватися.
Але знову дівчина з роботи. Тепер каже, то ну розлучимося і що. Для дітей психологічна травма. Каже вже, як належне, що була інтрижка і що з того.
Я дізналася, хто вона. Написала їй. Йому одразу сказала, що з нею поспілкувалася.
Але він ніяк не відреагував. Говорить, ми все обговорили, все вирішили, що він припинить це. Але як бути далі?
Він каже: «Не лізь у мою роботу я вдома, і ми сім’я». І що відбувається за межами будинку, мене це ніяк не стосується.
Я не можу це прийняти мені так боляче. Але його не хочу втрачати.
— Мамо, ну чесне слово, ти ж могла б іноді... ну, не приходити. Просто посидіти…
— Опинилася я зараз між двох вогнів, — гірко зітхає Катерина в розмові з подругою.…
Хоч якою б довгою та лютою не була зима, а вона потихеньку відступала. Ще трималися…
Олена стояла біля плити в тиші ранкової кухні. На ній була м’ята піжама, волосся недбало…
Коли Наталка зібралася заміж за хлопця з села, батьки спочатку дуже переживали і навіть намагалися…
— Ну так, я у вас гроші брала, — нахабно зиркнувши, заявила Зарина своїй невістці.…