Прожили 18 років у шлюбі, є двоє дітей. Останнім часом чоловік став приділяти мені менше уваги.
Хоча з роботи одразу додому начебто все гаразд і вдома робить все, про що попрошу, і гроші заробляє, і плани на майбутнє будує. Але стосунки вже не ті.
Близькісь раз на тиждень, бо ніби його змушують, а він робить цим ласку. Невдовзі люди почали говорити, що возить працівницю на роботу. Почала копатися.
До речі, телефон ніколи не контролювала. І з’ясувалося, що вони разом працюють і нібито це просто спілкування.
До цього близькості взагалі не було каже, ти мені стала, як мама і немає вже того бажання, як раніше. Виявилося, просто зраджував, а на двох сил немає.
Хотіла розлучитись, але попросив спробувати знову. Начебто все стало налагоджуватися.
Але знову дівчина з роботи. Тепер каже, то ну розлучимося і що. Для дітей психологічна травма. Каже вже, як належне, що була інтрижка і що з того.
Я дізналася, хто вона. Написала їй. Йому одразу сказала, що з нею поспілкувалася.
Але він ніяк не відреагував. Говорить, ми все обговорили, все вирішили, що він припинить це. Але як бути далі?
Він каже: «Не лізь у мою роботу я вдома, і ми сім’я». І що відбувається за межами будинку, мене це ніяк не стосується.
Я не можу це прийняти мені так боляче. Але його не хочу втрачати.
Світлана сиділа на кухні й перебирала чеки з крамниць. Цифри, як не складай, виходили непристойно…
— Коли борг повернеш?! Усі терміни минули! — двоє здоровил із нахабними, самовпевненими пиками стояли…
Оксана насипала супу чоловікові, який щойно повернувся з роботи, і сіла поруч. Зачекала, поки Василь…
— Владе, неси соус та хліб! — гукнула Маргарита чоловікові. — Шашлик готовий, час за…
Село, де мешкала Валентина з чоловіком та їхньою трирічною донечкою, було велике, та з роботою…
— Марино, мені у справах треба від’їхати, — Сашко підійшов до дружини, яка саме годувала…