Дочка чоловіка від першого шлюбу отруює моє життя, чоловік старший за мене на 11 років, я знала, що він має проблеми з дружиною, они постійносварилися, чоловік намагався піти, але повертався через дитину, шкода було, що дочка приходить зі школи, а вдома лише чай із бутербродами, потім у нас закрутився роман, і вони з дружиною офіційно розлучилися

Дочка чоловіка від першого шлюбу отруює моє життя. Чоловік старший за мене на 11 років. Ми познайомилися в організації, де я відпрацьовувала. Спочатку просто спілкувалися, потім зблизилися. Я знала, що він має проблеми з дружиною. Вона працює у такій сфері, де часто банкети-фуршети, пізні повернення додому.

Вони постійно через це сварилися. Чоловік намагався піти, але повертався через дитину. Шкода було, що дочка приходить зі школи, а вдома лише чай із бутербродами. Потім у нас закрутився роман, і вони з дружиною офіційно розлучилися.

Донька 9 років залишилася із колишньою дружиною. Ну як лишилася: 5 днів на тиждень вона у мами, а всі вихідні у нас. Зараз дівчинці вже 12 років і вона просто нестерпна! Мене ні в що не ставить. Може навіть не привітатись. Чоловік ревнує і вважає, що я забрала тата з родини.

Принципово не їсть мою їжу, тільки якщо чоловік скаже, що він приготував. Але зазвичай вона просить замовити піцу, суші, їжу з «Макдональдса» та інші ласощі. Клянчить у чоловіка гроші на новий телефон, то просто на особисті витрати. Просить батька завести собаку, але щоб вона жила у нас, тому що її рідна матуся проти.

Чоловік відчуває вину за те, що пішов із сім’ї, і потурає їй у всьому. Виконує будь-яку примху. Адже це наші гроші, наш бюджет. Усі вихідні ми проводимо з нею і будуємо плани так, щоб вона не нудьгувала. У відпустку їздимо тоді, коли в доньки канікули, щоб і її взяти. По магазинах, у кіно, у кафе, на пікнік — вона завжди поряд із чоловіком.

Я довго намагалася не зважати на дитячі витівки. Та й знала, що чоловік у мене йде в комплектації з донькою. Думала, ще кілька років – і вона сама переросте. Але нещодавно чоловік заявив, що хоче забрати доньку жити до нас. Мовляв, дружина «опустилася», через свої гуляння не дивиться за дитиною. Може спокійно поїхати на тиждень до своїх східних залицяльників. Залишає гроші на їжу.

Я все розумію. Це не нормально, коли дитина росте сама по собі. Але мені потрібна моя сім’я. Я хочу виховувати своїх дітей та жити у квартирі без «сусідів», як у гуртожитку. Зрештою, вона мені ніхто. Примара з минулого чоловіка. І якби це минуле мене поважало, я ще подумала б. А я навіть не знаю, що робити. Кидати чоловіка? Навчитися не помічати її? Стати злісною мачухою, як із казки, і вижити її з нашої квартири? Я не знаю, який я маю вихід!