Маю двох дорослих дітей. Дочка була одружена, жила окремо, а ми із сином жили у приватному будинку. Син виріс, поїхав на заробітки, дочка розійшлася з чоловіком та приїхала до мене. Городом я займалася сама.
Мені вже за 60 років, важко все самій, вирішили продати будинок та купити квартиру. Продали, знайшли квартиру, почали оформляти, а у продавця виявилися деякі проблеми із документами, потрібен був час, щоб їх вирішити. Ми переїхали, почали робити ремонт.
А в мене старенька мати, живе далеко, я її давно не бачила. Я вирішила, що поки є можливість, треба поїхати. І поїхала. Пробула там рік. За цей час проблеми з документами вирішилися і дочка оформила квартиру на своє ім’я. Я так і хотіла – все одно вже старість близько.
Але коли я приїхала, дочка мені сказала, що я тепер тут ніхто, жити тут не буду, ніхто мене не чекав і нікому я не потрібна. Я залишилася без прописки, хоча всі мої речі, які я все життя наживала, все тут, і вона користується ними.
І як мені жити? Квартира двокімнатна, але дочка сказала, що одна її кімната, друга сина. А мені нема місця. Прикро до сліз. Скажіть, будь ласка, чи маю я право жити в цій квартирі спокійно, без криків і погроз?
— Ти як хочеш, а я ні забути, ні пробачити її не можу, — каже…
— Ми могли б зустріти Новий рік разом, — несподівано для себе промовила Ольга й…
— Тепер Валера істерики їй влаштовує, каже, що дозрів для шлюбу, що хоче весілля й…
— Ти це що собі дозволяєш? Валентина Сергіївна завмерла на порозі, стискаючи ручки сумки-холодильника. Усередині…
Валерія нещодавно від чоловіка пішла. Їхній спільній дитині зараз рік і вісім місяців, але просто…
— Вигребли вже все до останньої копієчки. Усі: і молоді, і свати, і ми з…