Додзвонилася і все зрозуміла, за два дні прийшов із квітами, за столом зізнався, що зрадив, і що зраджував, коли я чекала дитину, і все, моє життя все звалилося, потім розходились, сходилися, разів зо три, ходили до батюшки, прийняла, знову попався, розлучилися, два роки це вже триває

У мене було два шлюби. Із першим чоловіком прожили 10 років, є двоє дітей. Зберегли добрі стосунки. Потім вирощувала дітей одна. Колишній чоловік заліз у борги, аліменти платити не міг. Приблизно через чотири роки вийшла заміж за коханням. Народила від другого чоловіка доньку.

Ми так добре жили, я була щаслива. З дітьми теж добрі стосунки у чоловіка. І ось сама історія. За пару днів до мого Дня народження він хитав дочку, а я заснула від утоми. Він розлютився, що я заснула (були плани на ніч) і пішов. Я прокинулася, коли грюкнули двері. Стала чекати на нього.

Потім уже почала нервувати. Давай дзвонити. Трубку не бере. Додзвонилася і все зрозуміла. За два дні прийшов із квітами. За столом зізнався, що зрадив. І що зраджував, коли я чекала дитину. І все, моє життя все звалилося. Потім розходились, сходилися. Разів зо три. Ходили до батюшки. Прийняла. Знову попався. Розлучилися. Два роки це вже триває.

Як важко жити одній із трьома дітьми, розповідати не буду. Вирішила зійтись із першим чоловіком та ростити дітей. Вклала всі свої заощадження у наш будинок. Переїхали, а нічого не тішить. Люблю чоловіка другого, ми одружені. Із донькою він постійно бачиться. Жити хоче з нами.

А я боюсь. Більше того, вчора переспали з ним. Приїхала поговорити і сталося те, що сталося. Відчуваю себе бридко. Вдома нічого не хочу. Люблю його. А першого чоловіка шкода. Що ж мені робити?