Одружився у 20 років, дружину любив до божевілля. Через 12 років дізнався про кілька зрад, коли вона майже на самому початку зраджувала з колишнім шефом.
Плакала, кричала, благала пробачити, намагалася з собою щось зробити. Намагався вибачити, спробували почати з чистого аркуша, але почуття минули, вона стала чужою і порожньою для мене людиною.
Декілька років просто існував. У черговому відрядженні зустрів дівчину, почуттів не було, але дах зірвало, просто близькість. Усі переконання та обмеження злетіли до біса.
В мені щось зламалося, щось у голові перемкнуло. Став користатися кожним випадком.
Почуттів не хотів, стосунків не треба було, ніби з ланцюга зірвався. Усіх зв’язків і не порахувати.
Благо зовнішністю і харизмою не був обділений, уваги від жінок було багато. За десять років кілька разів побував у лікаря.
Як дружина нічого не дізналася, не уявляю. Але як кажуть, скільки мотузочці не витися.
Дружина дізналася, спалився безглуздо, а якщо чесно, то ніколи не приховував, просто не афішував. Була з дружиною розмова до душі, брехати не став, розповів усе.
У дружини шок, ходити не могла, трималася за стіни, навіть плакати не могла, доба у прострації, а потім істерика та депресія. Разом ходили до сімейного психолога, але не допомогло, я зламався, почуттів немає, стосунків не хочу, я в них не вірю.
Міняти теж нічого не хочу, дружина намагалася щось для мене робити, але мені вже нічого від неї не потрібно, і сам для неї нічого робити не хочу. Напевно, це психіка поїхала, на жінок нормально дивитися не можу, не люди, просто об’єкт для фізичного задоволення.
Напевно, я зламався після її зрад, психіка не витримала і дала такий збій, а розум пішов слідом. Знаю, не правий, знаю, так не можна, але виправити вже нічого не можна, та й заради чого?
— Марино Сергіївно, знаєте, такий подарунок мені й задарма не потрібен! Йому місце на смітнику,…
— А я навіть не кривлю душею і не приховую: мені зараз дуже вигідно, що…
Коли у двері дзвонить Надія Петрівна, мій внутрішній затишок миттєво згортається, як кисле молоко. Наша…
— Ілле, ти довго збираєшся в екран втуплюватися, чи все ж таки подаси свій голос?…
Над селом Калинівка зависла примхлива весна: сонце вже наче й прокинулося, але вітер усе ще…
— Значить так, Олю, навіть не думай зі мною сперечатися! Негайно, чуєш, негайно звільняйте дитячу…