Дружина нещодавно знайшла в соціальній мережі свою подругу, поспілкувавшись трохи, вони вирішили відновити дружбу. Зустрілися кілька разів удвох у кафе, походили по магазинах у вихідні, а потім вирішили, що настав час познайомити і нас, чоловіків, щоб зустрічатися всім разом, ходити в гості одне до одного.
Мені ця ідея одразу не сподобалася, мені не хотілося проводити свій вільний час із незнайомими людьми, тим більше, що і на зустріч зі своїми друзями не завжди є час. Але коли побачив реакцію дружини на мою відмову, пообіцяв, що одного разу ми сходимо до них у гості і більше не заводитимемо про це розмови.
Як виявилося, дарма я поступився дружині.
Почалося все з того, що збираючись у гості, ми ледь не посварилися, бо дружина завжди була незадоволена тим, як я одягнувся.
Раніше я за нею цього не помічав, але тепер вона, мабуть, хотіла показати своїй подрузі, який у неї чоловік, не кажучи вже про те, що сама витратила купу грошей на вбрання, щоб виглядати не гіршою за колишню однокласницю. Зібралися з горем навпіл, я вже туди йшов без настрою, але коли познайомився з чоловіком Настіної подруги, зрозумів, що ми дуже різні люди і нам просто нема про що розмовляти.
Так і просиділи весь вечір, майже не спілкуючись, слухаючи спогади наших дружин про шкільні роки, їхніх спільних знайомих, хто як влаштувався в житті, хто розлучився, хто з ким одружився. Я чудово обійшовся б без цих докладних описів чужого життя, але довелося б сидіти цілий вечір, зображаючи, що мені теж цікаво.
Сказав дружині, що більше я не збираюся підтримувати такі посиденьки, але Настя сказала, що коли ми були в них у гостях, то буде негарно не запросити їх до нас. На щастя, вони відмовилися, я думаю з тієї ж причини, що я, але запропонували сходити разом у кіно.
Ну, там трохи було веселіше, тому що можна було дивитися фільм і не потрібно шукати теми для підтримки розмови. Сподіваюся, що на цьому наші зустрічі закінчаться, а дружини, коли хочуть, нехай спілкуються.
Ось не можу ніяк зрозуміти цих жінок, сидять годинами, вишукують людей, з якими не бачилися багато років, щоб дізнатися, хто, де і з ким. Показати своє особисте, часто прикрашене життя, показати себе у вигідному світлі, красивому молодому, успішному, щоб заздрили колишні шкільні подруги.
І також потім засмучуватись, що хтось живе краще чи відпочивав на дорогому курорті. Начебто немає в Інтернеті більш цікавої та корисної інформації.
У Анатолія Івановича та Лідії Олексіївни було два сини. Давно вже дорослі: Борису тридцять п’ять,…
— Зі своїм любим чоловіком Валентина жила, як у Бога за пазухою, — так сама…
Пізній зимовий вечір був. У кутку біля вікна стояла та величезна пухнаста ялинка, вся у…
Після розлучення з дружиною Захар із села поїхав до іншого міста. Шкода було сина Артемка,…
— Батько, звісно, поводиться огидно, — засмучена Олена. — Але до чого тут мій шлюб?…
Петро Іванович овдовів пів року тому. Швидко пішла його Наталя, добра й працьовита господиня зі…