— Хочеш, я тобі порошків спеціальних дам? Хао може дістати, миттю схуднеш! — Краще нехай твій Хао собі якихось порошків знайде, щоб не так активно розмножуватися, — парирувала Катерина. — Чи ви вирішили всю земну кулю заселити? Катерина любила робити зауваження про те, що чоловік у сестри — китаєць

У мами було дві доньки: одна улюблена, а інша — ні. Як мама обрала, хто буде улюбленою, Катерина не знала. Тільки ось дітям її сестри Тетяни на Новий рік діставалися дорожчі подарунки, ніж дітям Катерини.

Чоловік сестри, приїжджий китаєць, був ідеальним зятем, а Генка, чоловік Катерини, — невдахою і розтелепою. Якщо Катерина дзвонила й питала, чи приїжджати на іменини до мами, мама відмахувалася і казала, що це не свято й нічого вона відзначати не збирається, а потім Катерина бачила в сестри в соціальних мережах фотографії в маминій кухні, в оточенні подарованих їй квітів.

— Чому вона мене не любить? — питала Катерина у Генки.

— Любить, — казав Генка. — Просто по-іншому.

Сама Катерина намагалася любити своїх дітей однаково, хоча це було непросто.

Донька Любочка була відмінницею та активісткою. Танці, англійська, купа подружок — проблем із Любочкою не було. Так, іноді вона грубіянила вчителям, та й у кімнаті в Люби був такий безлад, що якщо мама чи сестра приїжджали в гості, Катерина терміново бігла прибирати в доньки, щоб не отримати чергову порцію зауважень.

Але все одно: Любою можна було пишатися і не турбуватися за її майбутнє. А ось Семен…

Як у них із Геною вийшов такий хлопчик, Катерина не знала. Тихий, полохливий, з дошкільного віку в окулярах із товстими лінзами. Діти його не любили.

Коли Катерина шукала в інтернеті, що робити в тих ситуаціях, у які потрапляв син, вона все частіше зустрічала слово «цькування». Хлопчик абсолютно не вмів постояти за себе, ховався в книжках і хворобах. Катерина втомилася тягати його по лікарях: у Семена вічно все боліло.

— Це психосоматика, — сказала одного разу лікарка. — Він просто не хоче ходити до школи.

Катерина злилася. Іноді хотілося взяти сина за шкірку і добряче струснути. Але потім вона згадувала, як сама страждає від того, що мати більше любить Тетяну, і починала себе вмовляти: Семен хороший, він просто інший, не такий, як Любочка.

Більше дітей вони з Геною не планували: грошей і так було впритул, вік в обох уже давно перевалив за тридцять, тож вони вирішили зупинитися на двох, тим більше набір був ідеальний — дівчинка і хлопчик.

А ось у Тетяни з її китайцем було п’ятеро дітей, і мама щоразу вказувала на це Катерині:

— У сестри стільки дітей, а вона краще за тебе виглядає. Ну хіба можна себе так запускати? Тобі, може, абонемент у фітнес-центр подарувати?

Насправді Катерина вічно мучила себе дієтами і до зали намагалася ходити, але вага від цього тільки росла: м’язи наростали, а жир нікуди не зникав.

Сестра ж була з того типу жінок, яких називають відьмами: вона могла на ніч вкинути в себе тарілку борщу із салом, заполірувати це гігантським шматком тортика, а вранці все одно була стрункою, як юна берізка. Так із самого дитинства було, і Катерину ображало, що мама ніяк цього не зрозуміє: не в усіх однаковий обмін речовин, ніякий фітнес не допоможе.

Тетяна ж теж підливала олії у вогонь:

— Хочеш, я тобі порошків спеціальних дам? Хао може дістати, миттю схуднеш!

— Краще нехай твій Хао собі якихось порошків знайде, щоб не так активно розмножуватися, — парирувала Катерина. — Чи ви вирішили всю земну кулю заселити?

Катерина любила робити зауваження про те, що чоловік у сестри — китаєць, знаючи, що Тетяна злитиметься: її жарти такого роду зачіпали.

Останньою краплею був мамин день народження. Діти постаралися і зробили подарунки: Любочка на кишенькові гроші купила для бабусі чохол для окулярів, Семен намалював листівку. Сама Катерина купила мамі сережки: красиві й дорогі, набагато дорожчі, ніж вона могла собі дозволити.

Тетяна ж подарувала мамі кухоль із фотографіями своїх дітей. І всім гостям мама насамперед бігла показувати цей кухоль, а сережки так і валялися на тумбочці разом із саморобною листівкою та чохлом для окулярів.

Від образи Катерина мало не плакала, і, перебравши з випивкою, видала таємницю сестри, коли мама обговорювала турецький серіал із подругами.

— Ой, та хто не зраджує! Танька он напередодні весілля теж наліво сходила, і нічого.

За столом повисла напружена тиша. Хтось хихикнув, вирішивши, що Катерина жартує, хтось запитально подивився на Хао, інші — на саму Тетяну. Мама, яка була в курсі історії, цикнула на Катерину, але було пізно.

— Уявляєте, а в нас на роботі такий випадок був…

Це Генка спробував зам’яти ситуацію. Мама з Катериною не розмовляла весь вечір і дітей її ігнорувала. Сама Катерина дивилася на матір і сестру з викликом: отримайте, що заслужили!

Наступного ранку вона, звісно, про це пошкодувала. Думала навіть зателефонувати і вибачитися, але що тут скажеш? Вона ж не брехала, правду сказала: сестра і справді перед весіллям наставила своєму Хао роги.

Мабуть, через розлад шлунка, що стався з Катериною після того дня народження, вона дізналася, що чекає дитину: вона приймала протизаплідні, але не подумала, що таблетка не встигла розчинитися.

Коли за два місяці її почало страшенно нудити, вона одразу зрозуміла, в чому річ: перші два рази протікали точно так само.

— І що ми будемо робити? — запитала вона у Генки.

Той знизав плечима.

— Що-що… Малятко у нас буде тепер.

Цікавий стан протікав складно. До того ж Катерина переживала через гроші: вони тільки-но взяли машину в кредит, а на роботі в неї скорочення почалися… Але Генка молодець — він підметушився, знайшов посаду з більшим окладом, щоправда, йому доводилося у відрядження їздити часто, і Катерина залишалася з дітьми сама.

Коли на сьомому місяці вона побачила червоні краплі на білизні, серце мало не зупинилося: які б не чекали їх складнощі з дитиною, Катерина вже встигла звикнути до думки про появу на світ малюка і навіть ім’я придумала:

— Артем.

Викликала швидку.

— Термінова госпіталізація, — сказав лікар.

Катерина зателефонувала мамі, попросила забрати дітей.

— Я не можу, — заявила мати. — Ми з подругами на базу поїхали.

— Так повернися!

— Ага! Такі гроші віддала, ось ще. Попроси ще кого-небудь. Я все одно з ними не впораюся: Любка твоя — істеричка, а Семен — скиглик.

Катерині хотілося плакати. Якби Тетяна попросила маму, та всі справи кинула б. А заради неї, Катерини, пальцем поворухнути не хоче.

Довелося дзвонити сестрі.

— Звісно, я заберу, — сказала Тетяна.

Після того дня народження вони зовсім не спілкувалися, і Катерина вирішила, що сестра спеціально погодилася, щоб показати перед мамою, яка вона хороша.

У лікарні довелося затриматися надовго — три тижні Катерину тримали. Виписали тільки тоді, коли ризик відшарування став мінімальним. Генка все поривався повернутися з відрядження, але Катерина його відрадила: гроші зараз потрібні, а чим він допоможе? З дітьми і Тетяна впорається, все одно вдома сидить.

Сестра зі своїм Хао зустріла Катерину з лікарні. Вони виглядали абсолютно щасливими, так що Хао або пробачив Тетяну, або та йому сказала, що Катерина бреше. Угледівши момент, Катерина сказала сестрі:

— Ти пробач мені, що я тоді… Образливо просто стало через кухоль твій дурний. Я ці сережки тиждень вибирала.

Тетяна зітхнула.

— Та годі. Хао мене пробачив. А на маму не злися, знаєш же, яка вона.

Не злися. Легко сказати!

У квартирі Катерину чекала ідеальна чистота.

— Це тітка Таня, чи що, прибралася? — запитала вона в доньки.
— Ні, це я сама, — відповіла сяюча Люба.

— Ти?
— Ну так. А що, це нескладно.

Катерина й пригадати не могла, коли донька навіть чашку за собою помила…

— І хто ж тебе навчив? — обережно запитала вона.
— Дядько Хао. Він, знаєш, скільки секретів знає! Це легко — прибирати, якщо все за системою робити.

Катерина не вірила, що доньки вистачить надовго, але та і справді підтримувала чистоту і в своїй кімнаті, і в квартирі взагалі. Але ще більше Катерину здивував син. Він застудився — цього разу по-справжньому, не психосоматика, але зібрався йти до школи.

— Мамо, я не можу пропустити: я буду на технологіях показувати, як робити цзяньчжи.

— Що? — не зрозуміла Катерина.

— Цзяньчжи. Ось, дивись.

Семен відкрив книжку. Між листками лежали фігурки, вирізані з тонкого червоного паперу. Катерина ніколи нічого подібного не бачила, але одного погляду вистачило, щоб зрозуміти, що це щось китайське.

— Це дядько Хао мене навчив! — з гордістю повідомив Семен.

Катерина взяла в руки фігурку хлопчика з корабликом. Немислимо, що її син міг таке зробити!

— Семене… Це просто приголомшливо, — прошепотіла вона. — Невже ти сам усе це зробив?

Син несміливо усміхнувся.

— Сам…

Катерина довго розглядала вирізані сином фігурки. Чомусь на очах виступили сльози.

Коли повернувся Генка, вона попросила сина показати батькові, що він навчився робити.

— А в мене більше їх немає, — радісно повідомив Семен.

— Це як? — здивувалася Катерина.

— Я їх однокласникам роздарував.

Син мав такий щасливий вигляд. Катерина і Генка переглянулися.

— Але я скоро ще зроблю, мені тільки новий папір прийде. Мені Любка грошей дала, — похвалився він.

Любочка показала брату язик.

— Хоч щось виходить у нашого скиглика, — повідомила вона.

А Катерина подумала: треба подякувати сестрі. І Хао теж. Вони ж не винні, що мама така. Та й сама мама не винна — яка вже є. Генка обняв її, немов прочитав думки Катерини. І сказав:

— Хороші в нас із тобою діти. А скоро ще один буде.

Сльози знову залоскотали горло. Катерина взяла в руки телефон і написала сестрі, поки не передумала. Тетяна надіслала їй сердечко у відповідь — уперше за дуже довгий час…