І ось така ситуація, у дітей канікули і ми вирішили відправити їх до бабусі до села на 3 тижні, я поїхала з ними, чоловік обіцяв за два тижні приїхати, і ось за ці два тижні я дізнаюся, що чоловік купив автомобіль

Не розумію, як реагувати на те, що зі мною сталося. З одного боку не розумію поведінки чоловіка, з іншого боку – можливо, я надто критично ставлюся до проблеми?

Із чоловіком живемо 10 років, є діти. Одне одного любимо і намагаємось усім ділитися одне з одним. І ось така ситуація, у дітей канікули і ми вирішили відправити їх до бабусі до села на 3 тижні.

Я поїхала з ними, чоловік обіцяв за два тижні приїхати. І ось за ці два тижні я дізнаюся, що чоловік купив автомобіль.

Тобто він їздив в автосалони, спілкувався та просив поради у друзів, яку модель купити з друзями обговорював, зробив передоплату, і власне купив машину. Я випадково дізналася, побачивши документи.

Своє рішення не говорити, він пояснив, що хотів зробити мені сюрприз. Не розумію!

Купував він собі, а не мені. Загалом, дивно це, всі знають навколо, а моєї думки не запитав.

Не знаю як реагувати на таке. В мене є права, тому я теж могла б брати цю машину.

Але дивлюся на поведінку чоловіка й розумію, що цього не буде. Наче це машина не для всієї родини, а тільки для нього.