Історія сталася 23 роки тому. Я познайомився з дівчиною, вона була трохи молодшою за мене. Дуже полюбив, а вона дуже рідко це мені говорила.
Починали жити разом, ходили в гості до друзів, гулянки та розваги. Рідних не слухав чи не чув. Для неї я хотів здаватися крутим.
Коли вона повідомила, що чекає дитину, я вже мав проблеми із законом. В неї з’явився син, коли я сидів. Вона всі роки, що я сидів, спілкувалася з іншими чоловіками, були стосунки, і я розумів її, бо мав термін 15 років.
Вийшов, почали разом жити. Начебто все було добре, поки знову не зустрілися друзі, знову гулянки, і знову термін. Вийшов.
Після своїх гулянок я дуже погано до неї ставився, але так сталося, що через цій характер, знов загримів, знову ще один термін.
Тут вона пише, що зустріла іншого, кохає і що в них все серйозно. І я цьому дуже радий, що людина, яку я кохаю, знайде своє щастя.
Але, в душі я не хочу її відпускати, хоч розумію, що це не правильно. Я її дуже кохаю! Як мені бути, відпустити чи все же таки продовжувати боротися за неї?
— От що, жінко, дивлюся я, що роботи в тебе по господарству — кіт наплакав.…
Миготіли міста й села, зливалися в одну стрічку краєвиди, ранковий відблиск сонця непомітно змінився вечірніми…
Марину я знав ще з дитинства — дівчинка з тихим, але дуже чіпким поглядом, яка…
Настя в Тараса вдалася дівчиною говіркою, емоційною, і, правду кажучи, трохи галасливою. Вона родом із…
Микола Панасенко аж розцвів, коли почув від свого сина Семена: — Тату, я одружуватися буду.…
Гроші вона, звісно, переказує. Не такі вже й великі, але, в принципі, на дитину вистачає.…