Кіт нам навіщо? — Як навіщо? Усі знають, що коти їдять тарганів! — впевнено заявила свекруха. — Я все життя прожила з котами і жодного разу не бачила, щоб вони жерли тарганів! — відповіла невістка, хитаючи головою. — І навіть не в цьому річ. Ви забули, у Кості алергія на шерсть

— Ну от, знову обличчя скривила! — невдоволено сказала Тамара Олександрівна. — Замість того, щоб дякувати! Ти тільки й умієш, що гримаси корчити!

Настя подивилася на свекруху, ледве стримуючи себе. Як же їй набридло, що мама Кості постійно лізе зі своїми “добрими справами” в їхню сім’ю.

Ось і сьогодні вона притягла в дім кота, хоча її про це ніхто не просив. Справа в тому, що кілька днів тому до них понабігали таргани від нових сусідів.

Ті щойно переїхали, наводили лад у квартирі, де давно ніхто не жив. Вирішили потравити непроханих гостей, а ті помилково в гості до Насті й Кості завітали, про що він випадково розповів матері. Тільки до чого тут кіт?

— Таргани — це не миші, кіт нам навіщо?

— Як навіщо? Усі знають, що коти їдять тарганів! — впевнено заявила свекруха.

— Я все життя прожила з котами і жодного разу не бачила, щоб вони жерли тарганів! — відповіла невістка, хитаючи головою. — І навіть не в цьому річ. Ви забули, у Кості алергія на шерсть!

— Потерпить трохи заради такої справи!

— Е ні, Тамаро Олександрівно. Кота ви віднесете туди, звідки взяли. Якби ми хотіли завести тваринку, то самі б це зробили! — відрізала Настя.

— Це не тобі вирішувати! Ось Костя скоро прийде додому, він нас і розсудить.

За пів години повернувся з роботи чоловік. Увесь цей час свекруха то й діло бігала з котом у пошуках сусідських тарганів, хоча ще вчора Настя їх усіх вивела, та пастки про всяк випадок розставила, щоб напевне не прижилися.

Так жодного таргана Тамара й не знайшла, але намагалася переконати себе й невістку, що вони просто сховалися, а вночі неодмінно вилізуть.

Ось тоді Яшка й стане в пригоді. Уже й ім’я коту придумала…

Костя не відразу помітив нового мешканця. Він зняв куртку й пішов у ванну, щоб вимити руки, як раптом наступив носком у щось мокре.

— Настусю, ти щось пролила у ванній? — гукнув він, вмикаючи воду.

Дружина прибігла до нього. Побачивши калюжу, вона одразу здогадалася, хто її зробив.

— Ні, це мама твоя “зробила”.

— Що? — посміхнувся він. — Туалет же поруч!

— А в неї новий спосіб зіпсувати нам життя! — поскаржилася дружина.

— Що знову сталося?

— Зараз вона сама тобі розповість, потерпи. А шкарпетки краще зніми й спали!

— Спалити?

Костя з подивом подивився на дружину. Вимивши руки він стягнув одну шкарпетку й понюхав її. Запах виразно знайомий, але це ж… Фу!

Він кинув ганчірку на калюжу, ще раз вимив руки, потім ноги з милом помив і прийшов у кухню. Його мама сиділа на стільці й гладила за вухом сірого кота. Морда в нього злюща якась.

— Мамо?

— Синку, я тобі зараз усе поясню! Пам’ятаєш, ти про тарганів казав! Ось Яшка їх усіх зловить! Я гарантую!

Костя слухав маму, кліпаючи очима, як раптом голосно чхнув, а потім ще раз і ще.

— Ну так, тільки поки ваш Яшка жертиме тарганів, ваш син віддасть Богу душу від алергії! — уїдливо сказала Настя. — Ми не просто так тварин не тримаємо!

— Нічого потерпить! — знову обурилася свекруха.

Костя чхнув іще раз іще, а потім не витримав.

— Мам, забери звідси кота! Швидко!

— Костю, а як же таргани?

— Забери, кажу! Швидше!

Тамара невдоволено цокнула й пішла до вхідних дверей. Викидала кота в під’їзд і повернулася в кухню.

— Ну, тоді потім не скаржтеся, коли тарганів у квартирі стане більше, ніж пилу!

— У нас немає пилу! — зауважила Настя.

— Ти краще помовчи! Ти мою допомогу взагалі не цінуєш! — ображено сказала свекруха.

— А де ви того кота взяли? Він же загубиться! Видно ж, що домашній!

— Ой, та він біля під’їзду сидів! — невдоволено відповіла Тамара. — Я його просто “позичила”…

Настя нічого не відповіла, хоча всередині дуже злилася. У принципі це в дусі свекрухи. Схопити чужого кота й притягти в дім сина. Дивакувата жінка, якщо не сказати, що геть хвора.

— Мамо, а може, досить уже нам допомагати? — запитав Костя.

Настя вже не раз скаржилася на його матір. У тієї просто талант виводити людей з себе. Не так давно вони їхали на вихідні за місто, а мама прийшла до них у гості й вирішила розморозити й помити холодильник.

Типу невістка його взагалі не розморожує, хоч хтось повинен. Тільки забула, що у них холодильник, який цього не потребує, бо сухої заморозки.

Загалом, вона його відключила й пішла телевізор дивитися. Усі ящики дістала, щоб швидше розморозився.

Дивилася вона телевізор, а потім заснула ненадовго. Прокинулася від дзвінка чоловіка, той попросив чебуреки на вечерю приготувати. Ну, вона вирішила, що холодильник може почекати. Утекла додому, зробила чоловікові чебуреки, та так упріла, що вирішила вже завтра повернутися до квартири сина.

Костя і Настя повернулися на кілька годин раніше, ніж збиралися. Свекруха ще не встигла доробити свою брудну справу. Зранку ще й голова розболілася, як на зло.

Коротше, заходять вони додому, а там смердить страшенно. Усю ніч продукти псувалися.

Найприкріше, що нещодавно в гості приїжджала мама Насті й привезла червоної ікри. Стільки за раз не з’їси, на свята вирішили зберегти, і заморозити. Усе краще, ніж пропаде.

До того ж Світлана Сергіївна сама сказала, що з нею нічого не станеться в морозилці.

І тепер завдяки Тамарі мінус ікра, мінус три копчених пеленгаси та ще заморожених судаків штук шість. Шкода все-таки!

Настя ледь не розплакалася, коли зрозуміла, що від свекрухи самі збитки. Її мама старалася, везла, і тут на тобі!

Звісно ж, Тамара Олександрівна знайшла собі тисячу й одне виправдання. Навіть не вибачилася.

Щоправда, після того випадку Костя, не питаючи, забрав у них ключі від своєї квартири, але це не завадило свекрусі творити свої добрі справи.

Тепер вона все робила відкрито. Якось оселедця купила по акції в «АТБ». Костя його дуже любив, з’їв майже ввесь. Настя не відразу на терміни глянула, прострочка.

Залишалося сподіватися, що ще не встигла зіпсуватися. Думали пронесе, а воно й пронесло, тільки в найпрямішому сенсі. Причому так пронесло, що Костя три дні з температурою лежав, навіть швидку один раз викликали.

Кілька тижнів тому свекруха попросилася до них у гості покупатися. У них воду гарячу відключили, а хотілося нормально у ванній помитися. Костя нещодавно бойлер поставив.

Звісно ж, її пустили. Хто ж знав, що ця бридлива пані притягне із собою власний засіб для чищення ванної, порошок якийсь їдкий.

Загалом, вона зачинилася й вирішила почистити ванну перед купанням. Не відразу помітила, що щось пішло не так. Потім вирішила не зізнаватися. Мовляв, вона тут ні до чого, але Настя одразу зрозуміла, хто їм акрилову ванну зіпсував.

— Навіщо ви її чіпали? — обурено запитала невістка. — Я ж її перед вашим приходом вимила!

— Ой, знаю я, як ти миєш! Тільки бруд розмазуєш!

Костя теж засмутився, але не змушувати ж матір купувати нову? Так вони поки й жили з понівеченою ванною, чекали зарплату, щоб нову купити. Тепер іще й з тарганами біда, а потім з котом. Насті все це добряче набридло.

— Тамаро Олександрівно, а давайте ви нам більше не будете допомагати? — запитала вона цілком серйозно. — Ми з Костею вже не маленькі. Прекрасно знаємо, що й як потрібно робити!

— От, кажу ж! Невдячна невістка мені дісталася! Ти молитися на мене повинна! А ти тільки обличчя кривиш!

— За що молитися? За червону ікру, яку довелося в унітаз викинути? За акрилову ванну, яку ви варварським чином знищили? За оселедця, яким ви сина свого отруїли? І це ще далеко не всі ваші «подвиги»! Може, досить уже?

— Може, мені тепер і в гості до вас більше не приходити? — образилася свекруха.

— А до речі, непогана ідея. Може, краще ми до вас?

— Так, мамо, мені теж ідея подобається!

— І ти туди ж? — втупилася Тамара на сина. — Так, синку! Від тебе я такого не чекала! Усе, ноги моєї більше у вашому домі не буде!

Свекруха встала зі стільця й побігла в передпокій. У душі вона сподівалася, що її почнуть утримувати, можливо, навіть вибачаться, але її навіть провести ніхто не вийшов.

Коли за нею зачинилися двері, подружжя лише полегшено видихнуло.

Костя весь вечір чхав, знайшли ще одну калюжу під ліжком у спальні, Насті довелося робити генеральне прибирання, щоб усю шерсть із квартири прибрати, зате образилася на них свекруха. Ну і нехай ображається. Головне, щоб у себе вдома.

Ось така допомога)