Коли Олена повернула мені сукню, я побачила, що на ній, крім плями від вина, є зачіпка, причому, згідно із законом підлості, на найвиднішому місці, я дуже засмутилася, хоча вдала, що повірила незграбним спробам подруги перевести все жартома, мовляв, все так і було

Минулого нового року моя подруга Олена, з якою ми кожний рік сиділи разом за однією партою, попросила мене позичити їй вечірню сукню. Хлопець запросив її на вечірку зі своїми друзями до нічного клубу і їй не було в чому туди піти, оскільки всі її сукні він уже бачив, а купити нову в неї тоді просто не було грошей.

До того ж моя нова червона сукня їй дуже пасувала, вона не раз її приміряла в мене вдома і відверто на неї заглядаєалася підшукуючи слушний привід у ній покрасуватися десь.

Оскільки у нас з подругою розмір одягу один і той самий, я не бачили причин їй відмовляти. Тільки попросила бути з сукнею акуратніше і не зіпсувати у розпал веселощів. Як у воду дивилася.

Коли Олена повернула мені сукню, я побачила, що на ній, крім плями від вина, є зачіпка. Причому, згідно із законом підлості, на найвиднішому місці.

Я дуже засмутилася, хоча вдала, що повірила незграбним спробам подруги перевести все жартома. Мовляв, все так і було.

У мене є й інші святкові сукні, але було дуже прикро відчувати себе дурною, якій брешуть прямо в очі. Сваритися та загострювати конфлікт я не наважилася.

Просто вирішила для себе, що тепер нікому і ні під яким приводом не позичатиму свій одяг. Днями моя племінниця, яка всього на два роки молодша за мене, запитала, чи немає у мене відповідної сукні на новий рік.

Прямо дежавю якесь. Я спочатку розгубилася, не змогла відразу їй відмовити, а тепер, пам’ятаючи торішню сумну історію зі своєю зіпсованою сукнею, я знову засмутилася.

З одного боку, я пообіцяла, що більше не буду нікому позичати свої речі, з іншого – адже племінниця не винна, що зовсім незнайома їй людина так зі мною обійшлася. Тепер я не знаю, як мені правильно вчинити, не можу ні на що наважитися.

Боюся образити свою родичку і водночас не хочу ще раз наступати на ті ж самі граблі. Що мені робити?

Solomiya

Мені подобається знайомитися з життєвими історіями інших людей. В такі моменти розумієш, скільки різних життєвих ситуацій, в кожного своя доля, й така цікава. Але перечитавши купу відвертих зізнань я зрозуміла одне — ніколи не пізно щось змінити у своєму житті на краще.

Share
Published by
Solomiya

Recent Posts

— Котлети. — Мої улюблені. — Твої улюблені? А як же Оксанині? — усміхнулася Наталя. Ігор засміявся: — Оксанині були сухі. А твої — ідеальні

— А ось Оксана завжди котлети робила соковитішими, — сказав Ігор, відсовуючи тарілку. Наталя завмерла…

18 години ago