У мене є подруга, найкраща. Вона відразу після університету вийшла заміж за забезпеченого чоловіка старшого за неї на 11 років. Але шлюб виявився бездітним. Подруга дуже гарна, розумна, мабуть, тому чоловік і не втік від неї, хоча дуже хотів дитину.
Не знаю, як так вийшло, та її чоловік зрадив подрузі зі мною! Я дізналася, що чекаю дитину, і вирішила її залишити. Мені вже 34 роки, незаміжня, та й чоловік цей сильно мені подобається.
Він відразу попередив, що уникати дружини не збирається, а я і не вимагала, навпаки, дуже боялася, що подруга про все дізнається. Я відразу ж поїхала відпочивати, потім під великим секретом сказала подрузі, що познайомилася на морі з іноземцем, була близькість, і що я внаслідок цього чекаю дитину.
Подруга почала вмовляти, щоб я залишила дитину та не повторила її бездітну долю. Я для вигляду трохи посумнівалася, потім сказала, що вона має рацію.
Батьки, дізнавшись, що я збираюся залишити дитину невідомо від кого, сказали, що мене не хочуть знати. Я винайняла квартиру, все підготувала для появи дитини, але з чоловіком подруги не бачилася жодного разу.
Запрошувала її до себе одну, казала, що мені соромно перед її чоловіком, тож не хочу бувати у них. У мене були заощадження, мріяла купити машину, тому не дуже переживала за гроші.
Але коли з’явився син, чоловік подруги купив мені невелику квартиру і щомісяця перераховує мені гроші на дитину. Сина бачив двічі, сказав, що не шкодує про наш короткий роман, бо тепер має дитину.
Несподівано мій колишній коханець запропонував віддати йому сина, а мені дасть грошей та допоможе влаштуватися за кордоном. Для мене це стало шоком, я категорично відмовилася, погрожувавши все розповісти подрузі.
Мені втрачати нічого, крім совісті. Пропозиції надходили вже не раз і досить привабливі. Ще він обіцяє відкрити для мене бізнес, купити будинок, і навіть казав, що я бачитимуся з сином.
Подрузі ж можна пояснити, що хочу влаштувати своє особисте життя, а дитина заважає. Зараз я виставила на продаж подаровану квартиру та хочу виїхати з країни. Розумію, що він не дасть мені спокою через дитину.
Наближався Новий рік, і в домі, як завжди, панував передсвятковий гармидер. Дружина вже кілька днів…
— Так мені й сказали, що я просто хотіла собі голову розвіяти, чого в сестри…
— Мені двадцять п’ять років, а з десятирічного віку я жила з бабусею по батьковій…
Антоніна із Сергієм жили, скажемо чесно, зовсім скромно, навіть бідно. Двоє діток росло. Тільки й…
— Онучка така наївна, маленька ще, каже мені: — Бабусю, ти тільки мамі не кажи,…
Погано, коли відпустка в тебе випадає на грудень. Ні, звісно, якщо ти маєш можливість поїхати…