Купить, наприклад, кросівки дітям за однією ціною, а скаже, що купила дорожче. Активно користується готівкою, щоб зуміти викроїти для сестри кілька сотень гривень. Чоловік одного разу поцікавився, чому вона стала гроші знімати, а не карткою розплачуватися. — Мені так зручніше, — пояснила. — Коли бачиш, скільки в гаманці залишилося, легше контролювати витрати

— Виходить, що я обманюю чоловіка, — зізнається Оксана. — Але я або чесна перед чоловіком, або я… навіть не знаю, як і сказати.

Оксані 32 роки, заміж вона вийшла шість років тому. Зараз закінчує другу відпустку по догляду за дітьми, а вона, як виявилося, затягнулася, адже між її хлопчиками різниця всього два роки.

Втім, чоловік не заперечував, коли вони знову стали батьками, та й Оксані здавалося, що краще вже одразу впоратися з усіма дитячими клопотами, а потім уже зосередитися на роботі.

Житло у подружжя поки що скромне — однокімнатна квартира, яку купували за допомогою батьків.

Але поки діти зовсім маленькі — жити можна. Щоправда, підробляти з дому у жінки не виходить, це просто нереально робити з двома хлопцями, яким зараз чотири з половиною та два з половиною роки.

Тож живе родина, оплачує комунальні послуги, харчується, гасить кредит на те, що заробляє чоловік. Оксана отримує невелику державну допомогу. Сім’я не вважається малозабезпеченою, тому що в них на кожного виходить кілька «зайвих» тисяч. Живуть, терплять, не голодують, купують усе необхідне.

Сама Оксана вважає, що в інших становище набагато гірше.

Взяти хоча б її молодшу сестру Уляну. Уляні зараз 28 років. Зі статків — та ж однокімнатна, куплена за допомогою батьків — своїх і чоловіка сестри. Усе, як і в Оксани. Дитина, щоправда, лише одна, але їй півтора року, сестра теж у відпустці по догляду за малечею. Чоловік її пішов.

— Борги платити треба, допомога зараз теж невелика. Аліменти? Отримує. Але тільки на дитину. На неї саму колишній чоловік не платить взагалі, бо вони так домовилися, підписали угоду, що перший внесок чоловіка Уля буде «гасити» таким способом. Я більше скажу, коли сестра вийде на роботу, вона якийсь час навіть аліментів не отримуватиме, бо знову ж таки — чоловікові треба виплатити його гроші, — каже Оксана.

— А совісті в її колишнього немає зовсім? На що їй жити? — питає Оксану подруга.

— Совість? Ти про що взагалі? Він вважає, що раз розійшлися з вини дружини, то нехай дружина й крутиться. Вона ж квартиру собі хотіла залишити, ось і залишила. Загалом, чим сестрі гірше, тим краще її колишньому, я так думаю.

— А що ж вона до мами жити не пішла? Здалася їй ця квартира, купить ще, а поки треба було б просто виживати у відпустці, — дивується подруга.

Але до мами Уляна піти не могла. Тому що незабаром після одруження молодшої доньки і батько оголосив, що йде з сім’ї, мовляв, поставив на ноги молодшу, а тепер хочу свободу, нову дружину і все інше.

Батьки жили в двокімнатній, заощадження за всі роки віддали донькам.

Мама, звичайно, переживала після зради батька, але що вдієш. Двокімнатну батьки розділили, тато з молодою дружиною зник з поля зору колишньої дружини та обох доньок, навіть про онуків не згадує.

Мама купила однокімнатну квартиру. В кредит звичайно, благо, що ще працює. Отже — з трьох жінок сім’ї одружена зараз тільки Оксана.

Сестра, коли вирішила розлучитися з чоловіком, усвідомлювала, що йти їй нікуди, тому й залишила житло за собою на таких умовах, що доведеться жити ледь не впроголодь.

Біда в тому, що чоловік, можливо, і погоджувався б допомагати сестрі дружини, але розлучилася вона з його рідним молодшим братом. Так вийшло: познайомилися на весіллі в Оксани з чоловіком, почали зустрічатися.

Чоловік, звичайно, з братом зовсім не схожий ні зовні, ні за характером. Оксана попереджала Уляну, що дівер той ще фрукт: гуляка, буває жорстоким, але… любов же.

Свекруха спочатку галасливо раділа такому подвійному спорідненню, потім почала висловлювати невдоволення молодшою невісткою, яка «не розуміла» її хлопчика. У чому не розуміла?

У тому, що скандалили вони. А як не скандалити, якщо кілька разів на тиждень чоловік Уляни приходив додому за північ після зустрічей «з друзями», а потім, коли сестра Оксани викрила його в листуванні з якоюсь дівчиною, він підняв на неї руку.

Чоловік Оксани зробив вигляд, що він нейтральна сторона, свекруха, на словах, теж Оксану не звинувачувала, але виходило так, що їй все одно дорікали і за те, що познайомила дівера з дружиною, і за те, що на її боці, мовляв, Уляні треба було гнучкішою бути, проявляти жіночу мудрість.

— І на квартиру претендував він, дівер, хоча рівні суми при купівлі вносили, потім поступився. Ну як поступився, на таких ось умовах, — каже Оксана ображено. — І тут уже всі єдиним фронтом встали, і свекруха, і чоловік:

«Вона хотіла квартиру зберегти, у вас у сім’ї взагалі розлучення — традиція, нехай тепер живе так, як обрала». Тобто, нехай виживає, як хоче.

У сестри теж син, Оксана, звичайно, віддає їй речі від своїх хлопчаків, хоча мама чоловіка робить такий вираз обличчя при цьому, що зрозуміло: ось-ось готова сказати, що цей костюмчик вона дарувала онуку.

Хоча там у неї начебто теж онук. Загалом, зараз поки ще триває гостра післярозлучна фаза. А Оксана потайки підсовує Уляні гроші, бо більше допомагати тій нікому.

— Мама кредит платить, батько взагалі про нас думати забув, «ці» зловтішаються, мовляв, чоловік був поганий, ну-ну, поживи сама, відчуй усе сповна. А їй що робити? А мені? Дивитися на все спокійно?

Оксана може трохи завищити суму своїх покупок перед чоловіком. Купить, наприклад, кросівки дітям за однією ціною, а скаже, що купила дорожче.

Активно користується готівкою, щоб зуміти викроїти для сестри кілька сотень гривень. Чоловік одного разу поцікавився, чому вона стала гроші знімати, а не карткою розплачуватися.

— Мені так зручніше, — пояснила. — Коли бачиш, скільки в гаманці залишилося, легше контролювати витрати, ніж з карти. Намагаюся заощаджувати, гроші-то у нас не зайві.

Збрехала вкотре.

Звичайно, вона боїться, що якимось чином її «махінації» можуть бути розкриті. Але й інакше не може. Хоча грошей у її сім’ї теж не мільйони.

Пробувала спочатку чоловікові пояснювати, що Уляна просто на межі живе, їй і памперси ні на що купити, але чоловік відповів, що в них своя сім’я, а сестра повинна була свої сили розраховувати і взагалі, мовляв, дружино, не загострюй, тримай нейтралітет.

— Дізнається — розлучиться, — сумно констатує молода жінка. — Що ж, скотиною щодо сестри, яку всі кинули, я теж бути не можу.

***

Ось такою непростою історією про свої родинні стосунки поділилася наша читачка.

Ця історія — нагадування, що інколи підтримка, навіть якщо вона йде проти правил і не до вподоби іншим, є найголовнішою цінністю. У народі кажуть: «Дерево міцне корінням, а людина — родом».

А як ви вважаєте, чи правильно вчиняє Оксана, що допомагає сестрі потайки?