Categories: Життєві історії

Маленькій Савелій збирає гроші для ЗСУ, граючи у шахи посеред вулиці

Восьмирічний Савелій переїхав до Луцька з Бучі. Він вирішив збирати гроші на допомогу українським захисникам, граючи у шахи на вулиці.

Маленький волонтер грає у шахи вже чотири роки. З першого дня батько юного шахіста захищав Київську область і наразі несе службу.

Савелій вирішив допомагати ЗСУ грошима. Фіксованої суми для гри немає, тому перехожі залишають хто скільки може. Також можна залишити гроші без партії у шахи.

За годину школяр зіграв три партії та зміг зібрати 340 гривень. Усі зібрані гроші він віддав до центрального пункту допомоги Луцька.

Anastasia

Share
Published by
Anastasia
4 роки ago

Recent Posts

— Пробивайте все. І ось це, — я вхопив із найближчої полиці велику коробку добрих цукерок, — теж пробийте. І он ту ковбасу. І масла вершкового дайте. Не того, що по акції, а нормального, справжнього. — Чоловіче, ви що, за неї платите? — касирка аж рота роззявила. — Плачу. Якісь проблеми? — я подивився їй просто в очі. Вона вмить якось знітилася, за метушилася й почала швидко сканувати продукти

— Та що ж ви там порпаєтеся! Десяти гривень не вистачає! Або шукайте швидше, або…

5 хвилин ago

— Як розлучаєтеся? Він тебе образив? — Ні, тату, просто звільняю дорогу для маминої улюблениці. Мама ж для неї на все готова, навіщо їй рідна донька? Їй донька подруги дорожча, треба ж їй особисте життя влаштувати. Все, мамо, дзвони своїй Інночці, посмійтеся разом над наївною Катькою. Шлях вільний, нехай іде завойовує Ігоря. Можеш її навіть за ручку провести

— Катрусю, ти й не уявляєш, кого я щойно зустріла, як до вас ішла! —…

51 хвилина ago

— Тільки що не по її — відразу за валізу хапається. Вже мало не щотижня до батьків тікає. Потім свати мізки полощуть, ніби мій син над нею знущається, а згодом Злата з’являється як ні в чому не бувало… І так до наступного разу. А скандали вона, я так бачу, сама й вигадує. Такі гойдалки кого завгодно з розуму зведуть

— Та хіба ж те, що вона при надії, дає їй право отак коверзувати? З’явиться…

2 години ago

А нічого. Житиму. Номер я змінила. Завтра Степан замки в дверях переставить, бо в мами є ключ. Я весь час боюся, що Денис той ключ у неї витягне, а в нас винесе все, до чого руки дотягнуться. Я не буду більше годувати її хворобливу жертовність. Нехай живуть як знають. Так, це мама. Так, боляче. Але мені теж було боляче все життя відчувати себе помилкою, а тепер — просто гаманцем для її улюбленця

— Знаєш, Катрусю, я — нелюба дитина. Це навіть не образа, а просто гірка правда,…

7 години ago

Спадкоємця зятю заманулося! А що успадковувати, га? Борги та порожній гаманець? Теж мені, знайшовся олігарх місцевого розливу. Донька боїться, що сама залишиться? Правильно боїться, бо сьогодні йому ще одну дитину подаруй йому а завтра він їй такі умови виставить, що хоч вовком вий. І куди вона тоді з тим малим на руках?

— Я так і відрізала: на мене нехай навіть не розраховують. Глядіти не буду і…

1 день ago

— Молодець дядько Михайло. Забезпечив сім’ю, у них там хіба що пташиного молока немає. Ліля — одна донька, придане за нею таке, що очі вилізуть. — Та яке зараз придане? — скривився Василь. — Не кажи! У них хата — повна чаша, автівка нова, мотоцикл із люлькою. А в дворі худоби стільки, що за день не перерахуєш. Михайло Соловей складом у місті завідує, крутитися вміє

— Наш Василько хлопець статечний, на переправі коней не гонить. Увесь у діда мого, покійного…

2 дні ago