Мама переконувала, що для жінки головне сім’я, діти, а не робота, батько тоді просто посміявся, сказавши, що це я поки що не зустріла свого «принца»

Я батькам ще на першому курсі вишу сказала, що не прагну виходити заміж, мрію зробити кар’єру. Мама переконувала, що для жінки головне сім’я, діти, а не робота. Батько тоді просто посміявся, сказавши, що це я поки що не зустріла свого «принца».

Але я вперто йшла до своєї мети, не звертаючи уваги на сльози мами та невдоволення батька, коли й у 30 років не думала про заміжжя. Хоча тоді в мене вже був хлопець, жили окремо, винаймаючи квартиру. Мої батьки його не любили, казали, що «цивільний чоловік» навіть звучить непристойно.

Вони звинувачували його, що він не одружується на мені. Нині ми з ним разом уже 15 років. Ми з самого початку не планували розписуватись, а тим більше мати дітей. Офіційний статус – це пережиток минулого. У нас тепер є своя квартира, куплена на вкладення порівну, є собака і кіт.

У нас однакові погляди на все. Але всі знайомі дивуються, що ми й досі не оформили своїх стосунків. Особливо незадоволені наші батьки.

Я не збираюся нічого міняти у своєму житті, мені так комфортно, а про майбутнє я не замислююся. Моя старша сестра розлучена, виховує одна троє дітей. Але мама вважає, що так все ж таки краще, ніж зовсім не бути заміжньою.