Маю чоловіка, двох маленьких дітей, чоловік мене підтримує, він допомагає з нянею, грошима, але не моя мати, для неї важливіше їздити на дачу, консервувати цілий день помідори, пекти якісь непотрібні торти чи хліб

Замість того, щоб допомагати, мама проводить час на дачі та критикує мене. Я дуже хочу свою компанію, і саме зараз складається так, що я маю на неї ресурс і почуття, що якщо зупинюся, то потім змусити себе вже не зможу.

Маю чоловіка, двох маленьких дітей. Чоловік мене підтримує, зараз у розвиток ідуть усі гроші, які я заробляю, він допомагає з нянею, грошима, теж працює. Але не моя мати. Для неї важливіше не допомогти мені, а їздити на дачу, консервувати цілий день помідори, пекти якісь непотрібні торти чи хліб.

Я розумію, що вона це робить для себе, не для мене, хоча це все подається під соусом: «Я ж вам консервувала». Та мені не потрібна ця консервація, ці помідори та огірки я спокійно можу купити. Але мені саме зараз, як ніколи потрібна допомога з дітьми та підтримка.

Ми самі заробили на житло, ніколи ні від кого не просили допомоги і навіть зараз я просто ночами працюю, бо вдень з дітьми. Але тоді нема чого влаштовувати розбирання вночі (я зараз у гостях у мами). Вона весь день проводить на дачі, а потім влаштовує скандал тому, що я о 12-й ночі працюю.

Я ж думаю, що краще спитати, чим мені можна допомогти і допомагати, а не робити зауваження. Мене це дуже дратує.

Може це й егоїстично, але зараз такий час, що батьки можуть розраховувати лише на своїх дітей, особливо з копійчаними пенсіями. Тому треба допомагати дітям.