Мене свекруха не приймає, але заради справедливості варто відзначити, що і колишню теж не приймала, почала спілкуватися з нею тільки після їхнього розлучення, тепер, власне, до ситуації. Нещодавно у нас із чоловіком з’явилася спільна дочка. Бабуся (свекруха) на її народження ніяк не відреагувала — ні поздоровлень, ні подарунків, нічого. Хоча знає, що в неї ще одна онучка з’явилась

Навіяно схожою історією про поведінку свекрухи після розлучення сина. Мені потрібна не так порада, як погляд з боку, висвітлити, так би мовити, плюси та мінуси.

У нас із чоловіком у кожного другий шлюб. Від першого шлюбу в обох сини (12 та 13 років). Мій син живе з нами, його син живе то з колишньою дружиною, то з матір’ю чоловіка. Чоловік із своїм сином спілкується дуже рідко, але справно платить аліменти.

Він дуже некрасиво розлучився з колишньою дружиною (вона його покинула) і з матір’ю у нього стосунки теж напружені. Мене свекруха не приймає, але заради справедливості варто відзначити, що і колишню теж не приймала, почала спілкуватися з нею тільки після їхнього розлучення.

Тепер, власне, до ситуації. Нещодавно у нас із чоловіком з’явилася спільна дочка. Бабуся (свекруха) на її народження ніяк не відреагувала — ні поздоровлень, ні подарунків, нічого. Хоча знає, що в неї ще одна онучка з’явилась.

Нині доньці пів року. У мене з моїми дітьми проблем немає, вони сприймають одне одного позитивно, ростуть в одній родині, з одним вихованням. Родичі чоловіка стали наполягати на тому, що ми повинні привезти доньку до свекрухи, що не варто «ховати» онучку від неї, і познайомити нашу дочку із сином чоловіка від першого шлюбу.

Родичі тиснуть на чоловіка, хоча раніше сам такої ініціативи не виявляв. А я не знаю, як бути. Знайомити дітей я не хочу категорично (напевно, ревнощі якісь), а свекруха… Чи потрібна така бабуся моїй дитині?