Мене завжди турбувало питання близькості у стосунках, чому жінка зобов’язана цим займатися, навіть якщо немає бажання

Мене завжди турбувало питання близькості у стосунках. Чому жінка зобов’язана цим займатися, навіть якщо немає бажання?

Особливо гостро це питання у моїй сім’ї стає після появи дітей (у мене їх троє). Новонароджені у перший рік життя відбирають усі сили.

І це нормально, я ними із задоволенням займаюся. Але чомусь мій чоловік вважає, що як тільки я поклала дитину спати, то зараз же готова і хочу забавлятися з ним в ліжку.

Звідки в голові таке взагалі може з’явитися? Вони не думають, що ми втомилися, і нам просто хочеться відпочити.

Хоча відпочивати, звісно, часто не доводиться. Я зазвичай намагаюся переробити якнайбільше поточних справ, поки дитина спить.

Адже у господарстві ніхто не займається тим, що роблю я. От якби чоловік, приміром, займався хоча б зрідка прибиранням чи закупівлею продуктів, тоді, можливо, мені було б легше.

А тут летиш відразу після укладання дитини білизну розвішувати, мити посуд або готувати. Навіть на себе не залишається часу, не те щоб відпочивати. І тут він!

А коли пояснюєш та м’яко відмовляєш, ти ще й винна, що ніколи не хочеш, не любиш і взагалі. Цікаво тоді, звідки у нас троє дітей взялося.

Я не скаржуся тут, але реально наболіло, і обговорити нема з ким. До такого доходить, що я спеціально затримуюся поряд з дітьми аби не йти на конфлікт через чергову мою відмову.

Можливо, я помиляюся, але мені здається, що жінка не повинна без бажання займатися близькістю виключно для задоволення чоловіка. Не думаю, що чоловік без цього заняття прямо помре. Можна й потерпіти іноді.

Звичайно, коли молодшій дитині більше 2 років, то стає простіше незрівнянно. Він і спить всю ніч, і вдень самостійніший.

Але коли йому, наприклад, місяці 4-5, то завжди одне бажання — відпочити і закінчити справи. Близькість у цей період на останньому, можна сказати, місці.

Якось немає розуміння з боку чоловіка цієї ситуації. І це засмучує. Та й сам бачить, що з мого боку немає бажання, як було раніше.

І це також, на його думку, моя вина. Маячня якась. Бажання приходить, як правило, коли організм відпочиває, а не коли стрес та втома зашкалює.

А чоловікові чомусь саме у такі критичні моменти і хочеться інтиму. Наприклад, коли ми їдемо у відпустку йому неодмінно в перший вечір просто терміново потрібна близкість.

І неважливо, що я сама зібрала речі для всієї нашої родини і майже не спала всю ніч перед поїздкою. І в дорозі втомились усі.

Але його це мало цікавить. Він просто вважає, що я не хочу його і все. Загалом наболіло. Неможливо вже провину відчувати постійно. Треба якось вирішувати проблему.