З Артемом знайомі ще зі школи, зустрічатися почали у класі в десятому. Як закінчили школу за два роки зняли квартиру, щоб жити разом.
Ми обидва студенти, Артем періодично підробляє, мені допомагають батьки, переважно продуктами, ще повністю одягають. Мене з самого початку неприємно вразило, що хлопець поставив умову платити за оренду порівну.
Але на мені приготування, прибирання, на продукти ми майже не витрачалися, як я вже казала, привозять мої батьки. Він іноді запрошує до кафе та вважає, що цього достатньо.
Відносини у нас нормальні, ми майже не сваримося, відмінна близькість, але ця образа не дає спокійно жити і насолоджуватися. Коли буваємо у його батьків, мама нас погодує, але ніколи нічого не запропонує взяти з собою, хоча їжі готує до нашого приходу дуже багато, навіть торт чи пиріг пече.
Я не розумію, що це жадібність чи проста неповага до мене, а може батьки Артема знають, що він не збирається одружуватися на мені і я просто тимчасовий зручний варіант?
Адже він чудово знає, що мої мама та батько завжди нас пригостять ще й сумку із собою обов’язково навантажать, а якщо я відмовляюся брати, то мама навіть ображається. Чому він не говорить про це своїм мамі?
До речі, наші батьки теж знають одне одного, оскільки ми з Артемом навчалися в одному класі, але не спілкуються між собою. Моя мама намагалася налагодити контакт із його мамою, кілька разів дзвонила, але та дала зрозуміти, що не сильно бажає розмовляти, посилаючись на зайнятість.
Вже кілька днів хочу поговорити з ним відверто про наші з ним стосунки, але весь час відкладаю, боюся його реакції. А раптом він скаже, що не має серйозних планів щодо мене, що тоді робити, йти чи вдати, що так і треба?
Я не хочу його втрачати, люблю його давно, коли він ще про це не здогадувався. Але якось прикро, та й перед батьками соромно, гадаю, що вони вважають, що Артем мною тільки користується.
— Ми встигнемо сьогодні все? — Лариса підібгала губи, складаючи до багажника коробку з ялинковими…
— Я роками купувала їхнім дітям дорогі подарунки, а зрештою вийшла невдячна! — обурювалася жінка.…
Наталя два дні готувала частування до святкового столу, прагнучи догодити кожному. Цього разу на свята…
— Дівчино! Олено! — Вибачте, це ви до мене? — Так. Поверніть мого чоловіка. Олена…
«Жебрачка». Це неприємне, навіть огидне слово я почула в слухавці від рідної сестри. Це сталося…
«Чоловікам не подобаються марнотратки», — цю фразу мій новий знайомий, 61-річний Веніамін, промовив із виглядом…