Мені кажуть, що у всьому винна його нинішня дружина, яка забороняє бачитися та спілкуватися із сином, вони мають троє спільних дітей, чоловік дуже ображений на мене, що я, дізнавшись про коханку, відмовилася жити разом, він довго вмовляв, благав про пробачення, навіть на колінах стояв переді мною та сином, ось тепер мабуть і мститься за своє приниження

Колишній чоловік, залишивши сім’ю, зовсім не бере участі в житті сина. Навіть із Днем народження (сину 15 років) привітав у соцмережі, хоча дитина чекала у подарунок на новий мобільний телефон.

Мені кажуть, що у всьому винна його нинішня дружина, яка забороняє бачитися та спілкуватися із сином. Вони мають троє спільних дітей.

Але я вважаю, що він як батько та чоловік повинен сам вирішити, чи потрібен йому рідний син чи ні. Він міг не приїхати особисто, але зателефонувати чи купити подарунок та передати через своїх батьків. Вони досі спілкуються зі мною та нашим сином.

Чоловік дуже ображений на мене, що я, дізнавшись про коханку, відмовилася жити разом. Він довго вмовляв, благав про пробачення, навіть на колінах стояв переді мною та сином, ось тепер мабуть і мститься за своє приниження.

Але дитина тут до чого? Свекруха приїжджала привітати онука, перепрошувала за такого сина. Я її зовсім не звинувачую, вона дуже хороша і добра жінка, свекор любить випити, але теж з ним добрі стосунки.

Я бажаю своєму колишньому чоловікові проблем із його дітьми. Хочу, щоб вони його ігнорували та кинули на старості років. Цього він заслужив. Дітям же його бажаю лише добра.