— Мені потрібен торт! Я мати нареченого! Я його і продавати буду! — Марію Іванівну вже неможливо було зупинити такою дрібницею, як сором.
— Та ні! Весілля моє, і зіпсувати його я не дам! — наречена рішуче приготувалася грудьми захищати весільний торт.
Найнайгірші дні зазвичай починаються ще з вечора. Так і весілля Бойків не склалося від самого початку: етапу знайомства нареченої з батьками нареченого.
— Сашко, ну немає в мене сьогодні часу їхати знайомитися! У мене три весілля в обробці, я не встигаю нічого! — нарікала наречена.
— Настю, ну батьки вже ображаються! У нас весілля за місяць, а вони досі нареченої не бачили, — бідкався її майбутній чоловік.
— Ну я ж не за них заміж виходжу, так? Нехай змиряться з твоїм вибором. На весіллі й познайомимося.
— Так не роблять. Хоча б годинку знайди. Вони гостей покликали, вечерю готують, тебе хочуть побачити. Між іншим, не чужі мені люди, — ображався хлопець.
— Гаразд, я постараюся.
Настя і Сашко зустрічалися вже рік. Розмови про весілля в їхній парі точилися регулярно. І завжди в негативному ключі, бо Настя була налаштована категорично проти всяких пишних урочистостей з лімузинами і сукнями.
Сашко — прихильник традицій, вважав, що без гучного торжества не обійтися. Його численні родичі постійно влаштовували весілля, на яких йому завжди хотілося бути на місці нареченого, у центрі уваги.
Настя такої позиції не розуміла і не приймала. Вона працювала фотографом, спеціалізуючись переважно на весільних зйомках. За роки роботи вона надивилася такого, від чого у своєму рішенні утвердилася міцно й безповоротно. Її трохи дратували патріархальні думки Сашка щодо весілля.
Сама вона була дівчиною самостійною, поїхала з дому в шістнадцять років і відтоді повністю відповідала за своє життя.
Сашко ж був домашнім хлопчиком, жив із батьками й намагався нічим їх не засмучувати. Особливо маму, яка, за його розповідями, була дуже до нього прив’язана.
Настю дивував цей факт, але вголос вона рідко коментувала його сім’ю та їхні стосунки. Не її це діло. Усі живуть різними принципами.
При цьому, в їхніх стосунках, усе було чудово. Сашко дбайливий, сильний, готовий прийти на допомогу і підтримати в будь-якій ситуації.
Іноді Настю зворушувала його турбота про батьків. У її сім’ї такого не було — мама рано пішла з життя, Настя її навіть не пам’ятала. Батько одружився вдруге, коли дівчинці виповнилося дванадцять.
Мачуха не знайшла з нею спільної мови, тому дівчинка вирішила не псувати батькові сімейне життя і з’їхала. Вона часто з ним бачилася і не дорікала, що тато знайшов нову дружину. Він щасливий — і це головне.
Сашко був давно знайомий з її батьком, а Настя з його батьками ніяк не могла призначити зустріч. Постійно щось заважало. То в неї були вагомі обставини, то в них від’їзд на дачу.
У підсумку, коли Сашко запропонував одружитися, питання постало гостро.
— Настю, ну ти де? Усі вже зібралися! Ти ж обіцяла, хоча б на пів години! — хвилювався Сашко, притискаючи слухавку до вуха.
— Сашко, вибач, не зможу! У мене система полетіла, доведеться все виправляти, а потім усю ніч фотки і відео обробляти, — Настя так втомилася, що їй було байдуже на зустріч з майбутніми родичами.
— Але ми хотіли вирішити основні питання щодо весілля, — насупився хлопець.
— Виріши за мене, ти мене знаєш. Вважай, що сьогодні ти мій представник, — відмахнулася дівчина.
— Ок! До гробу, у хворобі й здоров’ї.
— Дурненька!
— Зате кохана!
Скандалити довше хвилини вони не вміли.
Зашиваючись у роботі, Настя зовсім забула про те, що день весілля наближався неймовірно швидко. Сашко періодично відволікав її, показуючи, який вибрав автомобіль, ресторан і місце реєстрації. Треба віддати йому належне — він готувався до події ґрунтовно і з задоволенням.
Було вирішено покликати тільки найближчих і влаштувати скромне торжество. Виник компроміс, який влаштовував обох. Настя взяла на себе пошук відповідного фотографа, вибір локацій для фото, купівлю весільного вбрання і торт.
Останньому питанню вона приділила максимум уваги. На весіллях клієнтів їй завжди подобалося оцінювати саме торт. Тому для свого свята вона вибрала найкращого кондитера і приділила декору максимум можливої уваги.
Нарешті, настав той день, коли молоді мали вступити в законний шлюб! Спочатку, на диво, усе йшло добре і гладко.
— Ну так не буває! Завжди на весіллях щось не так. Уже скільки я їх перебачила! То бійка, то наречена тікає, то… — хвилювалася за п’ять хвилин дружина дорогою до РАЦСу.
— Не переживай. Усе буде добре. Сашко врахував усі дрібниці. Як-не-як, наслухався від тебе всяких страшилок! — заспокоїла найкраща подруга Насті.
На щастя, хвилювання Насті не справдилися, весілля йшло ідеально. Навіть знайомство з батьками відбулося вище всіх похвал. Мама нареченого, звісно, не упустила нагоду пригадати Насті її вічну зайнятість. Але пізніше все списали на нерви і стрес.
До середини бенкету Настя навіть розслабилася трохи. Залишалося всього нічого — торт, і можна по домівках, відновлювати нервові клітини. Як виявилося, рано вона зраділа.
Перебуваючи в центрі уваги, Настя випустила з уваги, як активно налягає на спиртне мама нареченого. Перший «дзвіночок» прилетів під час весільного танцю молодих. Краєм ока дівчина побачила, з якою ненавистю дивиться на неї свекруха.
Далі — більше.
Новоспечена родичка почала бубніти про те, яку погану невістку привів їй син. Що ця «бродяжка» не гідна Сашеньки. Батько нареченого, який сидів поруч, намагався вгамувати дружину, що розохотило її ще сильніше.
Схопившись зі стільця, підхмелена матінка нареченого закричала на все горло:
— Як хочу, так і називаю її! Я мати! А вона синочка мого вкрала!
Сашко, почувши крики, рвонув до мами, щоб заспокоїти її або хоча б відвести із залу. Не вийшло — мати, витираючи слинявий рот, полізла на стіл — танцювати запальний танець.
Батько і син ще кілька разів намагалися заспокоїти жінку напідпитку. Але та рвалася в кадр, на стіл під запальний танець і до чоловіків, щоб затягнути їх на енергійний танець. Настя зрозуміла, це кінець!
— Ну от, цього я і боялася, — пробурмотіла вона.
— Не нагнітай! Просто перебрала матінка трохи! Ну можна її зрозуміти! Єдиного сина одружила! — подруга намагалася заспокоїти наречену, але помітила, що толку від цього немає.
— Мені Сашко зараз зізнався, що вона любить випити. А як вип’є, на себе не схожа стає. Загалом, сьогодні ми побачимо шоу, — засмутилася наречена.
— А раніше він не міг зізнатися?
— Соромно було. Я обіцяла з розумінням поставитися і постаратися на неї не реагувати. Якщо вийде…
Останні слова Настя говорила вже пошепки.
І тут ведучий оголосив винесення весільного торта.
— Мамо! Ну куди тебе понесло? — у нареченого вже смикалося не тільки око, а й обличчя перекошувало при кожному пориві матері встати з-за столу.
— Мені потрібен торт! Я мати нареченого! Я його і продавати буду! — Марію Іванівну вже неможливо було зупинити такою дрібницею, як сором.
— Та ні! Весілля моє і зіпсувати його я не дам! — наречена рішуче приготувалася грудьми захищати весільний торт.
Жінки зустрілися рівно на середині шляху до торта. Настя, як молодша і тверезіша, рвонула вперед, щоб встигнути захистити торт, який так довго вибирала.
Свекруха ж вирішила, що чорта з два дозволить цій малій здобути перемогу, тому схопила наречену за фату, від чого дівчина ледь утрималася на ногах.
Ніяково розвернувшись, вона смачно заліпила новоявленій матінці кулаком в око. Чесно кажучи, робити вона цього не збиралася, але було не до з’ясування обставин.
— А-а-а, ця зараза мене вдарила! — свекруха схопилася за око, не випускаючи з рук фату.
— Та відпустіть ви мене! Не ганьбіть сина! Сядьте на місце! — вигукнула Настя, намагаючись відчепити міцно зачеплений аксесуар до волосся.
— На місце? Ах ти гадюка, ще наказувати мені будеш? — з цими словами свекруха кинулася на невістку з кулаками, але, заплутавшись у її сукні, повалилася на неї всією чималою вагою.
Від несподіванки Настя не втрималася на ногах і обидві повалилися на торт, що стояв позаду, який співробітник ресторану підкотив ближче.
У підсумку, Сашкові та його батькові довелося витягувати з солодкого білосніжного місива маму й наречену, а потім довго вибачатися перед гостями за таке епічне видовище.
Наступного ранку мама нареченого, пригадуючи минулий вечір, винною себе не відчула, тому вибачатися вважала нижче своєї гідності.
Як і Настя, яка взагалі вважала себе правою в усьому. У підсумку, спілкування свекрухи й невістки так і залишилося холодним. Обмеженим лише рідкісним привітанням, якщо випадок зводив їх ніс до носа.
Після народження первістка стосунки змінилися. Але це вже інша історія…
Кінець.
Нам цю історію надіслали молоді. Боляче, коли найрідніші люди влаштовують такі «перевірки» ще й на очах у гостей. Адже весілля — це не тільки свято кохання, а й поєднання двох сімей. Та, як кажуть, у кожному лиху є й добра сторона.
Як думаєте, чи можливо побудувати міцну сім’ю після такого, і чи варто сподіватися на порозуміння зі свекрухою?
— От що мені казки розповідати про ті “мамині гроші? — обурюється Роза Олексіївна. —…
— Ми з мамою порадилися й вирішили, що чоловікові я нічого не говоритиму. Мама теж…
— Щось донька зовсім на тебе не схожа, Вітюшо, — це було перше, що почула…
Бабуся Люда живе в тій самій квартирі, де колись зростала Віра. Двокімнатна на першому поверсі.…
«Це ж міна уповільненої дії! Я вже мовчу про те, що в доньки одразу після…
— Не хочу я з тобою спілкуватися! Ти поганий! Не любиш мене й не любив…